Якими були новини про війну у волинських медіа та з порушенням стандартів

Мая Голуб

Журналістка, представниця Інституту масової інформації у Волинській області

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінці блогу

Серед всіх новин волинських медіа 23% інформаційних повідомлень стосувалися повномасштабної війни в Україні. Майже половина з них стосувалася бойових дій та втрат серед українських захисників: таких в онлайн-медіа було 47% від загальної кількості проаналізованих матеріалів. У порівнянні з даними про кількість воєнних новин у медіа в 2022 році, кількість повідомлень про війну у волинських медіа зменшилася майже вдвічі.

Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, що тривав з 6 по 10 травня. Під аналіз потрапили п’ять популярних сайтів Волині: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua» та «Конкурент». Мета моніторингу — проаналізувати кількість новин про війну та їх тематику, виявити мову ворожнечі в матеріалах та основні типи мови ворожнечі. До моніторингу увійшли лише новини, в тому числі повідомлення про відключення електроенергії. Загалом було проаналізовано 1170 новин, із них 344 – про війну. За даними моніторингу Інституту масової інформації, у листопаді 2022 року кількість новин про війну становила 42% матеріалів.

Тематика новин про війну

Загалом інформацію про бойові дії найчастіше публікували «Волинь24» (54% від загальної кількості новин про війну в медіа), «ВолиньPost» (53%) і «Волинські новини» (50% від загальної кількості новин про війну). Найменше таких новин було на сайтах «Район.in.ua» та «Конкурент» — по 36% відповідно. Переважно, в стрічках з’явилися новини від Генштабу або ж передруки з інших всеукраїнських медіа про хід бойових дій. 

Наприклад, сайт «Волинські новини» посилався на Інститут з вивчення війни (Іnstitute for the study of war) про те, що останнім часом російські війська помітно збільшили темпи наземних атак на сході України. А на сайті «ВолиньPost» є новина з Громадського, в якій міністр юстиції Денис Малюська пояснив, чому в Україні досі не оголосили стан війни. 

Також були новини про загиблих на війні захисників. Наприклад, усі сайти написали про загибель військового Олександра Машлая. Він загинув на Aвдіївському напрямку. Олександр Машлай тривалий час був головним редактором громадсько-політичної газети, а згодом журналу “Правий поступ”. За даними ІМІ, Олександр Машлай став 80-м медійником, який загинув унаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Крім цього, у тематиці про бойові дії зловживали передбаченнями астролога щодо закінчення війни та щодо ймовірного нового наступу Росії на Україну. Робив це єдиний сайт – «Волинь24». Наприклад, новина «Астролог назвав рік закінчення війни в Україні» може дати людям надію, що підтвердиться. У цій новині астролог казав, що у травні цього року буде один з етапів плавного закінчення війни. Але подібне ми вже чули від інших «експертів», як, приміром, прогнози Олексія Арестовича з його «двома-трьома тижнями» закінчення війни.

Скріншот з сайту Волинь24

Також у новині «Астролог спрогнозував, звідки росія може розпочати новий наступ» варто було б отримати коментар у військового експерта, а не астролога. Заголовок «Астролог попередив про можливі сенсаційні події в Україні» є клікбейтним, бо читач відкриє повідомлення, щоб дізнатися, у чому ця сенсаційність. Інформація про «новий наступ, звідки не очікували» теж може додати стресу, хоча фактів та фахового коментаря нема. До слова, всі новини були з посиланням на сайт ТСН.ua. Зауважимо, що і після повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Волинь24» теж публікував передбачення астролога щодо закінчення війни, а також про ймовірний початок боїв за Крим. У 2022 році Волинь24 публікували прогноз астролога Дмитра Уранусв, який казав, що війна буде тривати щонайменше до кінця 2023 року і вже ніколи не повториться знову. Як бачимо, такий прогноз не справдився.

Такі новини з передбаченнями небезпечні, бо люди можуть в них повірити. Як раніше писав ІМІ, майже половина українців (43%) вірять у магію та езотерику. Найбільше ж людей вірять в астрологію (35%), в екстрасенсорні здібності (25%) та в тарологію (15%). За моніторинговими даними Інституту масової інформації, щонайменше 60% найпопулярніших українських медіа, проаналізованими тоді, на постійній основі публікують новини з прогнозами астрологів та залучають екстрасенсів, ворожок і мольфарів для експертизи. Це суперечить базовим професійним стандартам журналістики і просто вводить в оману аудиторію.

Кожна 10 новина про війну стосувалася кримінальних новин. Наприклад, медіа публікували інформацію про те, що 12 років у тюрмі проведе чоловік, який «зливав» російським спецслужбам дані про Луцький військовий аеродром. До слова, після поширення цієї інформації деякі всеукраїнські медіа поширили фейк, що мова йде про луцького скрипаля Іллю Сметаніна. Але це не так. Журналісти переплутали фігурантів двох судових справ, бо обох звинувачують у державній зраді й обидва передавали росіянам інформацію про аеродром. 

Інформація про недостовірність новин з’явилася на фейсбук-сторінці Луцького міськрайонного суду. Адже справа щодо лучанина Іллі Сметаніна на момент публікації новин перебувала в провадженні суду, але вирок по ній тоді ще не ухвалювався. Після цього повідомлення на сайті ТСН.ua виправлили новину та видалили інформацію, що йдеться про Іллю Сметаніна. Знайти першу версію новини вдалося за допомогою сайту web.archive.org. А от на сайті Vector news досі є новина з неправдивою інформацією разом з фото Іллі Сметаніна. 

Скриншот сайту ТСН.ua на неправдиву новину про вирок Сметаніну. Скриншот Маї Голуб

Про роботу волонтерів та активістів було 6% новин, їх кількість, порівняно з 2022 роком, скоротилася на відсоток. Матеріали на цю тему бралися переважно з інших всеукраїнських сайтів, або ж копіювалися з соціальних мереж. Наприклад, на сайті «ВолиньPost» була позитивна новина про те, що начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов подякував 81-річній бабусі з Луцька за донати. Її джерело – телеграм-канал ГУР.

На сайті «Район.in.ua» була новина про те, що військові отримали партію дронів, які придбали за кошти Володимир-Волинської громади. Новина була не ексклюзивна, а зроблена на основі повідомлення у фейсбуці голови громади Ігора Пальонки. 

На тему мобілізації було всього 6% новин від загальної кількості новин на п’яти промоніторених сайтах. У медіа йшлося про хід мобілізації в Україні, а також про можливість мобілізації в’язнів.  Наприклад, сайт «Конкурент» писав про те, що 11 тисяч українських чоловіків втекли від мобілізації через кордон до Румунії з посиланням на «Європейську правду». Таку цифру нарахували від початку повномасштабного російського вторгнення. Зазвичай після нелегального перетину кордону чоловіки віком 18-60 років просять захисту в румунських органів влади. 

Про гуманітарну допомогу та міжнародну підтримку в стрічках луцьких медіа було небагато новин — 4% від загальної кількості новин про війну. Наприклад, видання «Конкурент» з посиланням на «Європейську правду» писало, що Нідерланди почнуть постачати Україні F-16 восени або що Німеччина планує купити для України три пускові установки HIMARS. У 2022 році на тему гуманітарної допомоги та міжнародної підтримки було 5% новин.

Інші повідомлення склали 8% новин. Сюди увійшли матеріали про передані нагороди родинам загиблих бійців, а також про відкриття пам’ятних дошок військовим. Наприклад, на сайті «Район.in.ua» є новина про те, що відзначили волинських прикордонників, які повернулися з передової. А на сайті «Конкурент» писали, що президент України Володимир Зеленський вручив орден «Золота Зірка» сім’ї загиблого військовослужбовця з Волині, капітана Владислава Лонського. 

Мова ворожнечі у новинах

Про переселенців та біженців на проаналізованих сайтах було 2,3% від загальної кількості новин про війну. У цій тематиці були як позитивні матеріали, так і з негативним контекстом. Наприклад, на сайті «Район.in.ua» була позитивна новина про школярку-переселенку з Генічеська, яка тимчасово проживає в Дніпрі, що вона стала переможницею престижного міжнародного конкурсу.

Втім, тема не обійшлась без мови ворожнечі. Наприклад, сайт «Волинь24» відзначився недоречним цитуванням висловлювань з мовою ворожнечі та нецензурною лексикою про учня-переселенця. Редакція могла обійтися без тричі повтореної цитати про «сєпарську гниду» у новині та нецензурної лексики у заголовку. Крім того, новина написана неякісно, бо інформація скопійована з Telegram-каналу «БАТЬКИ SOS» та невідомо про кого саме йдеться без жодних додаткових коментарів. Немає і позиції школи, чи така ситуація справді була. 

Скріншот з сайту “Волинь24”

Під час моніторингу мова ворожнечі була помічена на чотирьох волинських сайтах «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24» та «Конкурент». У цих медіа були твердження про моральні недоліки певної групи людей — переселенців та про неповноцінність інших, вживаючи слово «ухилянт». 

Резонансною стала новина про конфлікт у Ковелі між переселенцями та місцевими жителями через слухання російської музики на Великдень. Ця новина вийшла на всеукраїнський рівень. Зокрема, у новинах в негативному контексті подавалась інформація та фото про переселенців. 

Також медіа посилались на слова очевидців з соцмереж, копіюючи повністю повідомлення з мовою ворожнечі. 

На сайті «Волинські новини» є новина із заголовком «У Ковелі виник конфлікт між ВПО та місцевими жителями, поліція відкрила кримінал». Зі слів очевидців, переселенців просили вимкнути російську музику, але їх прохання проігнорували та почалася бійка. Також прикладом негативу щодо переселенців на сайті «Конкурент» є опубліковане головне фото до новини із назвою «Через конфлікт у Ковелі з переселенцями поліція відкрила кримінал». Хоча конфлікт виник через шум від музики, у новинах зміщувались акценти саме на переселенців.

Скріншот з сайту “Конкурент”

Речниця поліції Волині Ольга Бузулук зазначила у коментарі авторці тексту, що по цій події склали протокол за ст. 173. КУпАП (дрібне хуліганство), 2 постанови 178 КУПАП (розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях). Рішення далі прийматиме суд.

Юрист ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов розповів, що у цьому випадку поліція мала можливість скласти протокол. В Україні, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про культуру», забороняється на території України публічне виконання, показ чи демонстрація, сповіщення пісень чи кліпів, які виконують громадяни країни-агресора (після 1991 року), тобто Росії. Якщо люди гучно слухають російську музику в парку, або в інших публічних місцях, то можна розглядати можливість притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУПАП (дрібне хуліганство). Таке порушення тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також можуть відправити на виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Юрист наголосив, що у подібних випадках треба звертатися в поліцію, бо правоохоронці можуть вимагати від винних осіб дотримуватись чинного законодавства.

Якщо ж говорити про медіа, то, нагадаємо, будь-яке негативне і некоректне ототожнення окремих подій, ситуацій з усією вразливою групою призводить до посилення ворожнечі в суспільстві, що під час російської агресії тільки грає на руку ворогу. 

Чому слово «ухилянт» несе в собі негатив 

Також у медіа Волині зловживали словом «ухилянт», коли йшлося про чоловіків, які наразі не мобілізовані. Однак ним недоречно узагальнювати всіх, бо ситуації бувають різні. Наприклад, недоречно вжита термінологія у заголовку на сайті «Волинські новини: «Втеча на той світ: з Тиси на Закарпатті дістали тіла 6 ухилянтів». Також без рішення суду та підтвердження в ухиленні від мобілізації ухилянтами в новині «Двоє ухилянтів на Волині намагалися переплисти Західний Буг» на сайті «Волиньпост» називали чоловіків, які намагалися переплисти річку. Хоча б тому, що і до введення воєнного стану були випадки, що чоловіки намагалися незаконно потрапити на територію іншої країни. 

Медіаекспертка Інституту масової інформації Яна Машкова розповіла, що в журналістських текстах не варто використовувати лексему «ухилянт», оскільки здебільшого неможливо перевірити, чи дійсно людина отримала повістку і не пішла в ТЦК, тобто ухилилася від служби. «Важливий момент, що офіційно людину можна називати ухилянтом лише після набуття рішення суду. В інших випадках це некоректна лексика, яка містить негативний відтінок та мову ворожнечі», – зазначила експертка.


Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Схожі Публікації

Win club гральний заклад гральний бізнес

Волинська обласна прокуратура подала позов до суду, аби стягнути з товариства «Імперія азарту» 50,6 мільйона гривень....

Детальніше
Наступна новина

НОВИНИ

  • Скільки землі під кордоном держава відсудила у волинян на підставі рішення «трудящих» 1946 року
  • На Волині прокуратура хоче відсудити у казино, яке працює за 40 метрів від поліції, понад 50 мільйонів гривень