Процес декомунізації в Україні триває з квітня 2015 року. Це регламентовано законом. З початком повномасштабного вторгнення Росії активізувався ще й процес дерусифікації. Ці заходи спрямовані на зменшення впливу держави-окупанта на історію та культуру нашої держави, позбавлення від наслідків колоніального минулого, аби припинити возвеличення в українських топонімах російських чи радянських державних та культурних діячів, викорінити росіянізми, що відображають російський світогляд або пов’язані з Росією.
До 2022 року процес декомунізації та дерусифікації у Луцьку рухався доволі мляво – перейменували 25 вулиць. З 24 лютого 2022 року назви змінили ще близько двох десятків луцьких шляхів. Тож «Сила правди» вирішила поцікавитися у лучан, які мешкають на таких вулицях, чи знають вони на чию честь вони названі та як ставляться до дерусифікації.
Востаннє рішення про перейменування вулиць Луцька міська рада прийняла у вересні. Тоді погодили зміну назви вулиці Вільямса на Городищенську; Гаврилюка – на Святогірську; Казакова – на Бібліотечну; Лермонтова – на Модринову; Софії Перовської – на Світанкову.
Допрацювали документи і проголосували остаточно щодо вулиць, які переназвали ще в квітні: Народних Дружинників – на Листопадову; Ковпака – на Крайню; Мамсурова – на Магістральну. Також вулиця Боженка буде називатися Виробничою, частина вулиці Говорова — Павла Чубинського, а частина вулиці Нікішева буде мати назву Михайла Вербицького.
Нові назви стануть офіційними з 1 лютого 2023 року.
Взагалі у Луцьку можуть змінити назви близько 100 вулиць. Загалом на Волині потребують перейменування близько 800 об’єктів.
Не всі лучани знають, на честь кого названі їхні вулиці. Та й попри вісім років війни є такі, які досі не розуміють важливості перейменувань. «Сила правди» зібрала різні думки в опитуванні:
Нагадаємо, напередодні «Сила правди» поспілкувалася із співробітницею Українського інституту національної пам’яті щодо того, чому на Волині повліьно відбувається дерусифікація.
