Нове законодавство у сфері публічних закупівель нині дозволяє контролювати витрату бюджетних коштів не лише спеціалізованим службам, а й громадськості. Тож низка громадських організацій всеукраїнського та регіонального рівня активно моніторить систему закупівель Prozorro, контролюючи витрати бюджетних коштів. А як у цьому напрямку працюють державні служби, які зобов’язані контролювати і реагувати на порушення у закупівлях? Про це ми дізнавались у рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні».
«Мізерні» результати контролерів
У волинської прокуратури ми запитали про кримінальні провадження, що стосуються порушень у закупівлях, відкриті у 2017-2018 роках. Прокурори повідомили, що в результаті моніторингу реєстру досудових розслідувань виявили 50 кримінальних проваджень, які можна віднести до такої інформації. Водночас за результатами досудового розслідування 25 кримінальних проваджень закрито, 19 перебувають у провадженні слідчих органів, а до суду скеровано лише 6 обвинувальних актів.
В управлінні Національної поліції у Волинській області повідомили, що « …впродовж 2017-2018 років кримінальні провадження за фактами виявлених порушень у публічних закупівлях не розпочиналися та не розслідувалися». Про адміністративні порушення теж жодної інформації не надали через те, що в інформаційному порталі Національної поліції України не передбачене кодування щодо порушень, виявлених під час закупівель.
В свою чергу основний тендерний контролер – Держаудитслужба у Волинській області – впродовж 2017 року провела аналіз 121 процедури закупівель на суму 694,4 мільйони гривень, а до березня 2018 року проаналізувала ще 54 процедури на суму 669,8 мільйона.
За словами активістів громадської ініціативи «За чесний тендер» ці цифри лише звучать вражаюче, але, насправді, їх організація у складі 3 людей перевіряє значно більше тендерів, а результати волинських контролерів досить скромні.
Серед виявлених порушень: недотримання вимог під час оформлення документації, визначення предмету закупівлі з порушенням вимог, застосування переговорної процедури без обгрунтування, неоприлюднення тендерної документації та інші.
В такий спосіб у 2017 році аудитори добилися відміни 51 процедури закупівель на суму 204,2 мільйона гривень та розірвання 6 укладених договорів на суму 2,6 мільйона.
У 2018 (січень-березень) аудитори добились відміни 21 процедури на суму 41,9 мільйона гривень та розірвання 2 договорів на 1 мільйон гривень.
Волинське відділення Антимонопольного комітету України впродовж двох останніх років виявило факти «змови» у 16 закупівлях. Про це відділення повідомило у відповіді на запит (ПДФ) Зокрема, такі порушення були виявлені у закупівлях:
- послуг вивезення деревини у лісовому господарстві Маневицьким ЛГ,
- послуг лісозаготівлі та пожежного автомобіля СЛАП «Ратнеагроліс»;
- автомобілів, технічного обслуговування автомобілів та послуг технічного переоснащення ПАТ «Волиньобленерго»;
- плодів цитрусових культур відділом освіти Горохівської РДА;
- апарату ударно-хвильової терапії Торчинською райлікарнею;
- послуг їдалень Володимир-Волинською школою №1;
- цукру та сиру відділом освіти Ратнівської РДА;
- послуг прання Нововолинською міською лікарнею;
- підіймально-транспортувального обладнання ДП «Львіввугілля»;
- гірничодобувного обладнання ДП «Волиньвугілля»;
- комп’ютерів Волинським управління Державної судової адміністрації;
Учасників цих закупівель покарали штрафними санкціями від 2 до 68 тисяч гривень та позбавленням права брати участь у закупівлях на три роки.
У таких «мізерних» результатах роботи волинських контролерів та правоохоронців є дві проблеми, – вважає Святослав Клічук, керівник громадської ініціативи «За чесний тендер». – Перша – до відповідальності притягують мінімальну кількість порушників. Якщо ДАСУ звітує про 6 протоколів за півроку, то треба розуміти, що йдеться лише про 2 тендери, просто по одному з яких склали по протоколу на кожного з 5 членів тендерного комітету. Каже, що контролери або некомпетентні, або просто не хочуть працювати, на звернення присилають відписки замість виконувати свої функції, за які отримують чималі зарплати. А якщо когось і карають, то це для статистики, знаходять якусь зачіпку в дрібному тендері і звітують про «перемогу».
І друга проблема – це те, що більшість справ щодо багатомільйнних тендерів офіційно закінчуються нічим. Активіст підозрює, що порушники розподіляють свою корупційну маржу з контролерами та правоохоронцями. Така ситуація, за словами Святослава Клічука, спостерігається не лише на Волині, а і на Рівненщині. Хмельниччині чи Житомирщині, де ініціатива «За чесний тендер» моніторить закупівлі і пише скарги. Якісь більш-менш помітні результати показує Антимонопольний комітет.
Суддівська милість?
Останньою інстанцією у притягненні до відповідальності порушників закупівель є суд. Тож контролюючі служби, крім розірвання договорів та відміни процедур, складають і протоколи про адмінпорушення, які згодом потрапляють до суду. У 2017 аудитори склали «аж» 7 адмінпротоколів за проведення закупівель без застосування тендерних процедур. Варто зазначити, що 6 протоколів стосуються тендерного комітету відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької РДА (тобто усі 6 одного тендеру), і один протокол – на керівника Державного «Луцького вищого професійного училища будівництва та архітектури».
За три місяці 2018 року аудитори склали 5 протоколів на членів тендерного комітету Департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради за оцінку тендерних пропозицій не за критеріями.
Втім результати притягнення до відповідальності за виявленими порушеннями – мізерні. На квітень цього року до відповідальності у вигляді штрафу в 11,9 тисяч грн. притягнули лише одну особу. А адміністративні провадження по 8 протоколах були закриті Луцьким міськрайонним судом через відсутність складу порушення.
До прикладу суд не знайшов зловживань у мільйонних безтендерних оборудках відділу освіти Луцької РДА. Зокрема провадження було відкрите відносно юриста відділу освіти. У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що Відділ освіти Луцької РДА у період з 01.01.2014 по 01.06.2017 замовив ремонти закладів освіти у селах Лище та Боратин без застосування процедур закупівель. Відтак уклав договори із ТзОВ «Стир-Агробуд» загальною вартістю 494 087, 26 грн. та з ПП «ПМК Нова» загальною вартістю 539 851,88 грн. Відповідач у цій справі свою вину не визнав. А відтак суд дійшов висновку що відповідач безпосередньо не здійснював закупівлю робіт та послуг з ТзОВ «Стир-Агробуд» та з ПП «ПМК-Нова», оскільки відповідні договори укладені начальником відділу освіти, молоді та з питань фізичної культури і спорту Луцької райдержадміністрації Волинської області. Тобто, при явному порушенні через формальні підстави суд закрив адміністративне провадження. Аналогічні справи розглядались судом і щодо бухгалтера-касира та методиста цього відділу. Їх суддя Ігор Ясельський теж закрив. І далеко не завжди варто звинувачувати суддів, якщо до них потрапляють неякісно підготовлені матеріали, то суддя змушений закривати справу.
Як не дивно, але схоже завершення мали і справи, відкриті щодо Департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради – аудитори склали 5 протоколів на членів тендерного комітету через оцінку тендерних пропозицій не за критеріями і методикою.
Адміністративне провадження було відкрите щодо члена тендерного комітету з приводу закупівлі хімічних речовин для обробки води – концентрованого гіпохлоритунатрію 10 % . Аудиторська ревізія виявила порушення у тому, що оцінка пропозицій конкурсних торгів відбулася не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції. Однак у процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що тут немає складу адміністративного правопорушення і тому закрив провадження. Через таку саму причину суддя закрив провадження і щодо іншого члена тендерного комітету.
Однак правники кажуть, що порушники не несуть відповідальності саме через роботу аудиторів. Так вважає юристка Громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак.
Що стосується рішень по справі закупівлі концентрованого гіпохлоритунатрію 10% тендерним комітетом Департаменту сімї, молоді та спорту Луцької міської ради, то складається враження, що працівники аудиторської служби або не вміють скаладати протоколи, або не вміють читати Закон про публічні закупівлі, – роз’яснює юристка. – В протоколі вказано про порушення абзацу 9 ч.1 ст. 30 Закону «Про публічні закупівлі», якого насправді немає в Законі, а частина 1 статті 30 складається лише з чотирьох пунктів. Крім того, працівники аудиторської служби в суді не підтримують свою позицію – це видно із тексту рішень. Якщо ж аудитор передає такі протоколи до суду або ж в суді не може довести свою позицію, то, звісно, нікого до відповідальності не притягнуть.
З огляду на такі кінцеві результати роботи контролюючих служб, складається враження, що порушення у сфері закупівель залишаються безкарними, а відповідальність якщо і існує, то мінімальна. Такі факти, звісно, не сприяють прозорому та ефективному витрачанню коштів платників податків.
Загалом, за словами активістів Громадської ініціативи «За чесний тендер», Прозорро відкрило багато інформації, але не змінило чиновників, контролерів та правоохоронців, тому говорити що тендери стали набагато чеснішими поки що рано, скоріше можна сказати, що корупція стала прозорішою. Сьогодні усі порушення активісти документують, сподіваючись, що з часом їх інформація ляже в основу притягнення до відповідальності нечесних на руку посадовців.
Публікація підготовлена в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні», що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED
