Понад 3,7 мільйона гривень офіційно витратили на свої виборчі кампанії кандидати на посаду Луцького міського голови. Майже третина цих коштів пішла на різну зовнішню рекламу, як от білборди, вивіски, сітілайти. За участь у телеефірах кандидати заплатили 787 тисяч гривень. Виготовлення різної друкованої продукції обійшлося майже в пів мільйона. Та цифри ці досить приблизні, адже четверо з 11 кандидатів не звітували про витрати на виборчу кампанію, а значна частина витрат пройшла повз офіційних.
Що потрапило в офіційні фінансові звіти кандидатів в мери Луцька, а що ні, досліджував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».
Луцького міського голову у 2020 році обирали в два тури. В першому на цю посаду балотувалися 11 кандидатів: двоє жінок і дев’ятеро чоловіків. На вибори своїх людей висунули політичні партії «За Майбутнє», «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Свобода», «Батьківщина», Громадський рух «Свідомі», «Еко Партія Берези» та Аграрна партія України. Двоє кандидатів йшли самовисуванцями.
До 15 жовтня кандидати на посаду Луцького міського голови витратили на виборчі кампанії 1,89 мільйона гривень. А на фініші сукупні витрати охочих взяти на себе відповідальність «батька міста», згідно офіційних фінансових звітів, подвоїлися і склали 3 мільйони 751 тисячу 826 гривень.
Остаточні звіти про використання коштів окремого виборчого фонду кандидата до Луцької міської ТВК надійшли лише від 6 учасників перегонів: Ірини Чебелюк (ВО «Батьківщина»), Романа Бондарука («Слуга народу»), Артура Мартіросяна (Аграрна партія України), Юрія Моклиці («Європейська солідарність»), Ігоря Поліщука («За Майбутнє») та Богдана Шиби (самовисування). А ось проміжних фінзвітів на один більше – 7. Самовисуванець Дмитро Глазунов прозвітував перед комісією так би мовити «наполовину». Решта претендентів на мерське крісло або повідомили ТВК про те, що не відкривали окремого виборчого фонду (Микола Федік і Алла Надточій), або ж взагалі не надали навіть такої інформації (Євген Мельник і Віктор Грисюк).
«Сила правди» проаналізувала остаточні фінансові звіти про надходження і використання коштів виборчих фондів кандидатів.
Найбільше витратив на виборчу кампанію Ігор Поліщук – 2,7 млн. грн., значно відстав від нього, але посів другу позицію за видатками Роман Бондарук – 422 тис. грн., бронза – у фіналіста виборів Богдана Шиби – 358 тисяч, Ірина Чебелюк витратила 164 тис. грн., Юрій Моклиця – 53,5 тис. грн., Дмитро Глазунов – 15,5 тис. грн., а Артур Мартіросян взагалі 14,5 тис. грн.
Ігор Поліщук: по-багатому
Ігор Поліщук офіційно витратив на свою кампанію в понад двічі більше коштів, ніж всі інші кандидати разом – 2 мільйони 722 тисячі 410 гривень. Усе ці кошти надійшли від Волинської обласної організації партії «За Майбутнє». Він єдиний з чотирьох кандидатів, виборчу кампанію яких фінансували виключно за партійні кошти, хто відкрив власний виборчий фонд і згідно закону відзвітував про надходження і витрати.
Підготовку до виборів Ігор Поліщук почав задовго до 25 жовтня. Останні два роки в медіа він, як радник неіснуючого Луцького міського голови, представляв муніципалітет частіше, ніж виконувач обов’язків міського голови Григорій Пустовіт: і ремонти інспектував, і в дворах з мешканцями зустрічався, і виготовлення тролейбусів перевіряв… Важко пригадати, де не був і що не робив радник Ігор Поліщук. Відтак він забезпечив собі впізнаваність ще до старту виборчого процесу.
Та покладатися тільки на це кандидат не став. Під час виборчої кампанії найбільше вклав у білборди, вивіски, сітілайти – 972 тисячі 714 гривень. За підрахунками «Сили правди», протягом виборчої кампанії у Луцьку було розміщено щонайменше 186 рекламних оголошень на білбордах та скролах з агітацією за Ігоря Поліщука. А ще – агітація на відеоекранах. Із них – 100 перед першим туром виборів та щонайменше 32 білборди, з яких впливові волиняни закликали віддати свій голос за кандидата від партії «За Майбутнє» – перед другим туром.
Перед першим туром з білбордів за Ігоря Поліщука зі 100 білбордів агітував тільки Ігор Палиця…
Окрім того, у день тиші і в день другого туру виборів «Сила правди» нарахувала 53 оголошення на білбордах з ознаками прихованої агітації в стилістиці політичної сили, що висунула кандидатом Ігоря Поліщука, без вихідних даних про тираж та замовника. Тоді, на прохання прокоментувати ситуацію майбутній мер відповів журналістам в типово бюрократичному стилі: «Пишіть запит». Тож наразі не зрозуміло, чи увійшли витрати на такі оголошення у фінансовий звіт.
Цікаво, що більше 179 тисяч гривень з виборчого фонду Ігоря Поліщука за агітацію на рекламних площинах заплатили новообраному депутату Луцької міськради від партії «За Майбутнє» Олегу Тарасюку.
На другому місці за пріоритетністю витрат на агітацію в Ігоря Поліщука – телеканали. Офіційно ефіри обійшлися в 712 тисяч 591 гривню.
З виборчого фонду Ігоря Поліщука тричі оплачували ефірний час на «Суспільному. Волинь» на загальну суму 47 тисяч 160 гривень. Більшість витрат за цією статтею – 665 тисяч 431 гривень – пішли на «рідний» Ігореві Поліщуку телеканал «Аверс». Раніше «Сила правди» писала, що саме на «Аверсі» – найдорожчий серед волинських телеканалів ефірний час. Водночас, телекомпанію відносять до сфери впливу лідера партії «За Майбутнє» Ігоря Палиці.
На виготовлення агіток і плакатів, а також на рекламу в інтернеті витратили майже однаково – по більше, ніж 295 тисяч гривень. Як і на минулих парламентських виборах Ігорю Палиці, так і на місцевих виборах для Ігоря Поліщука більшість поліграфічної продукції друкувала книжкова фабрика «Християнське життя», якою керує брат керівника Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександра Товстенюка. Впродовж виборчої кампанії їм заплатили за це 163 тисячі 200 гривень. Це – дві агітки з програмою кандидата та газета. Заявлений тираж цієї поліграфії – 200 тисяч примірників, а от витрат на їх розповсюдження у звіті не помітно.
Напередодні першого та другого туру виборів «Сила правди» зафіксувала, що агітки Ігоря Поліщука роздавали молоді люди в брендованій продукції партії «За Майбутнє». 13 листопада – за два дні до другого туру виборів – «Сила правди» зафіксувала чотирьох таких осіб в різних районах міста.
За налаштування контекстної реклами та інші послуги, пов’язані з просуванням Ігоря Поліщука за допомогою всесвітньої павутини, з виборчого фонду платили підприємству «Артефакт. СТ». В цю ж статтю витрат потрапила оплата агітматеріалів на місцевих інформаційних сайтах: «Волинські новини» та «ВолиньПост». З офіційної сторінки кандидата у Facebook на рекламу ставили близько півсотні постів протягом виборчої кампанії. З 2 вересня по 30 листопада Ігор Поліщук витратив на рекламу у соціальній мережі 3 тисячі 280 доларів США, або ж приблизно 93 тисячі гривень.
Що цікаво, у часи роботи юрисконсультом тоді ще Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Ігор Поліщук був номінальним власником 50% акцій «Волинських новин». Тоді у 2013-му поява його, як людини Ігоря Палиці, серед власників медіа ознаменувалася редакційним конфліктом, після чого звільнилася значна частина редакції, а директором компанії став нинішній розпорядник виборчого фонду Ігоря Поліщука на виборах 2020 року Максим Голубєв. Попри те, що «Волинські новини» про Ігоря Поліщука пишуть або добре, або нічого, впродовж виборчої кампанії їм за рекламу заплатили лише трохи більше 44 тисяч гривень.
Для Ігоря Поліщука також виготовили відеороликів на 187 тисяч 695 гривень і аудіозаписів на понад 2 тисячі 203 гривні. На YouTube каналі Ігоря Поліщука – 20 відеороликів, виготовлених впродовж 28 вересня – 29 жовтня.
На друковані ЗМІ з виборчого фонду майбутнього мера пішло 114 тисяч 369 гривень. Агітматеріали про Поліщука розміщували на своїх сторінках «Твій вибір», «Газета Волинь», міська газета «Луцький замок», всеукраїнська «Вісник+К».
За Ігоря Поліщука в першому турі проголосувало 18 тисяч 924 виборці, а в другому – 24 тисячі 355 виборців. Тож один голос офіційно обійшовся у 62 гривні 90 копійок. Згідно поданих звітів, лише один кандидат зумів «переплюнути» переможця виборів у кількості витрачених на одну галочку в бюлетені навпроти свого прізвища коштів. Про нього – далі.
Роман Бондарук: возив автобусом Європу в кожен двір, а на виборах прийшов п’ятим
Роман Бондарук з 2010 по 2015 рік був депутатом Луцької міськради від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», членом міськвиконкому, головою правління КП «Промбуд–6». Зараз керує «Волинською друкарнею» і Зе-командою у Луцьку. Його виборча кампанія як кандидата на посаду Луцького міського голови була сповнена інтриг і родзинок. 6 липня з’явилася офіційна сторінка Бондарука у Facebook. 26 серпня видання «Таблоїд Волині» опублікувало велике іміджеве інтерв’ю з політиком. Роман Бондарук поставив його на рекламу у мережі Facebook і сам її оплатив. Приблизно в той самий час у Луцьку з’явилися білборди з обличчями членів команди партії «Слуга народу». Серед них – Роман Бондарук. «Сила правди» нарахувала 12 таких білбордів без вихідних даних.
Однак, 31 серпня на з’їзді партії «Слуги народу» в Києві кандидата на посаду Луцького міського голови взагалі не оголосили. Почали говорити про іншу можливу кандидатуру, але вочевидь міняти коня на переправі не ризикнули.
Відтак слуга народу Роман Бондарук почав активно рекламуватися і на мерській кампанії не економив. Офіційно загальний обсяг його виборчого фонду склав 423 тисячі 200 гривень. 373 тисячі 300, або ж понад 88%, – це власні кошти кандидата, 49,9 тисяч, або майже 12% – добровільні внески громадян. Однак добровільно пожертвував кандидатові лише рідний брат, колишній член виконкому Луцької міськради, а нині підприємець та адвокат Юрій Бондарук.
У Романа Бондарука були і забрендовані своїм зображенням автобуси, і намети, і борди, і агітки, і публікації у ЗМІ і навіть відео на телеканалі.
Найбільша стаття витрат у Бондарука це використання засобів масової інформації. 14 тисяч за ефірний час на «Сфера-ТБ» і 144 тисячі 436 гривень за друковані площі в газетах: «Газета Волинь», «Вісник+К», «Твій вибір», «Волинська газета» і виданні «ВолиньПост».
94 тисячі 305 гривень з виборчого фонду кандидата пішло на розміщення матеріалів передвиборної агітації в інтернеті. За даними бібліотеки реклами Facebook, Роман Бондарук витратив на свою промоцію 1130 американських доларів, або понад 32 тисячі гривень. Разом з тим, з аналізу офіційного фінзвіту випливає, що в цю статтю витрат потрапили і послуги з розміщення агітаційних матеріалів у місцевих інтернет ЗМІ. Зокрема виданнях «Район.Луцьк», «Волинь24», «ВолиньInfa».
82 тисячі 715 гривень пішло на виготовлення матеріалів передвиборної агітації. 20 тисяч гривень з них Роман Бондарук заплатив за журнали, книги, календарі ПП «Волинська друкарня», яке було створене за два місяці до цього колегою Романа Бондарука по партійному списку «Слуги народу» в міськраду Тарасом Хотимчуком. Ще 5 тисяч гривень – ТОВ «Вакумант» за пакет з друком. Цікаво, що виходячи з тиражу та суми, яку перерахував «Волинській друкарні» штаб Романа Бондарука, друк кожного примірника журналу та книги йому обійшовся по 1 гривні.
Також під час виборчої кампанії поширювали агітку-спростування від Романа Бондарука інформаційних статей та сюжетів окремих волинських ЗМІ. Вона була без вихідних даних, тож перевірити чи оплачено її виготовлення з виборчого фонду неможливо.
На намет та інші агітаційні матеріали кандидат витратив 57 тисяч 715 гривень. Таку суму трьома траншами перерахували підприємцеві Мельнику Максиму Олександровичу.
Білборди, вивіски, скроли офіційно обійшлися кандидатові у 57 тисяч 150 гривень. «Сила правди» встановила, що виборчий штаб Романа Бондарука збрехав про тираж, який вказувався на білбордах з кандидатом в мери. Після офіційного старту виборчої кампанії «Сила правди» нарахувала щонайменше 21 білборд з зображенням кандидата на посаду Луцького міського голови Романа Бондарука, де був вказаний тираж лише 13 примірників. А ще та ж агітація була на LED-екранах та скролах.
Аж 30 тисяч гривень кандидат витратив на транспортні послуги. Офіційно за це заплатили підприємцеві Мельничуку Віктору Нафановичу. Ймовірно йдеться, про забрендовані автобуси, які під час виборчої кампанії пороз’їжджались спальними районами і просто стояли там, очевидно, виконуючи функцію зовнішньої реклами. «Сила правди» зафіксувала чотири різні автобуси затюнінговані Бондаруком. Разом з тим, витрат на саме брендування транспорту в звіті не помітно. Судячи з ринкових цін, це мало б обійтися йому у щонайменше 75 тисяч гривень за чотири автобуси.
Автобуси одразу привернули увагу спостерігачів за виборами, адже політична реклама на громадському транспорті заборонена. Та згодом виявилося, що автобуси не здійснювали перевезень. Це підтвердив в коментарі спостерігачам «ОПОРИ» і сам кандидат. Разом з тим така зовнішня реклама не мала вихідних даних, тож «ОПОРА» викликала поліцію і заявила про порушення.
«У мене є договір із перевізниками, тому ці автобуси просто їздять по місту… На це не потрібно вихідних даних, бо це не вважається поліграфічною продукцією. У законі передбачено чітко, де треба вказувати вихідні дані, а автотранспорт не є поліграфічною продукцією, тому там і не потрібно вихідних даних щодо примірників, кількості і всього іншого. Наша позиція чітка і законна, нічого протизаконного ми не робимо», – пояснював спостерігачам Роман Бондарук.
Однак поліція склала протокол на Романа Бондарука і 18 грудня він постане перед судом.
Невідповідності витрат на передвиборчу агітацію екс кандидат на мерське крісло прокоментував журналістам «Сили правди» так:
У вашому звіті про використання коштів виборчого фонду не вказано витрат на оплату праці. Наприклад, людей, які працювали в агітаційних наметах.
В наметах працювали волонтери.
А як ви їх залучали? Це якась організація конкретна?
Ми просто питали, чи хочете мені як кандидату допомогти і все. Це по-перше, по-друге, палатки у нас були спільні з кандидатами в депутати і в більшості з них стояли їхні, а не мої люди. Що стосується моїх перемовників, які ходили по квартирах, то з ними були укладені угоди про волонтерські послуги.
Ви їм платили?
Вони ходили на безоплатній основі.
Поклейка автобусів якось відображена у вашому звіті?
Ні, не відображена.
А скільки ви на це витратили і де замовляли?
У мене є угода з перевізником. Я за поклейку не платив гроші.
А хто вам поклеїв безплатно?
Слухайте, я вже не пам’ятаю. Можливо, у друк десь входила ця проплата. В мене був штаб.
Ви замовляли у Волинській друкарні виготовлення двох брошур, їх загальний тираж 20 тисяч примірників. За їх друк ви заплатили, згідно звіту, 20 тисяч гривень. Виходить, ціна однієї – одна гривня. Як так вийшло, адже поліграфія дуже якісна?
Якщо хочете запитати по ціні, то дзвоніть в друкарню вам там обгрунтують. Тож не я їх друкував. Можливо, це їм вигідно було. В мене було багато роботи, я не пам’ятаю.
Підтримка лучан «Слузі народу» Романові Бондаруку влетіла в копієчку. Свої голоси за нього віддали 4 тисячі 732 виборці, або ж 8,11%. Таким чином один голос мешканця Луцької ОТГ, згідно інформації з фінансового звіту, обійшовся найдорожче з усіх кандидатів – 89 гривень. І це рахуючи лише за офіційними витратами.
Богдан Шиба: інтернет програв білбордам
Богдан Шиба був Луцьким міським головою з 2006 по 2010 рік. На місцевих виборах у 2020-ому вирішив повторити. Спершу йому пророкували висування від партії «Голос», але він пішов на вибори Луцького міського голови сам, без партійної команди. Згідно офіційних фінансових звітів, витратив на два тури виборчої кампанії 358 тисяч 406 гривень. Всі кошти за фінзвітом – особисті. Богдан Шиба не дивився на лучан з білбордів, а натомість – з екранів телевізорів, комп’ютерів та смартфонів.
Проте, згідно офіційних фінансових звітів, найбільша частка витрат коштів виборчого фонду кандидата припадає на виготовлення листівок і друкованих видань – 126 тисяч 950 гривень. І жодної копійки на розповсюдження цього всього.
За площі у друкованій пресі Шиба виклав 105 тисяч 752 гривні. Друкувався у газетах: «Волинь», «Вісник+К», «Твій вибір».
Оплатив ефірний час на телебаченні на 53 тисячі 250 гривень. Рекламувався на «Суспільному Волині» і виступав на Громадському інтерактивному телебаченні. Окрім того, матеріал агітаційного характеру про кандидата на посаду Луцького міського голови розмістив на своєму сайті 24 канал, а всеукраїнський телеканал «Прямий» навіть робив пряме включення з Луцька з Богданом Шибою. У фінзвіті витрат на ці два ЗМІ не відображено.
Шиба, з поміж усіх кандидатів, найбільше використовував для агітації радіо. За ефірний час на «Українському радіо. Луцьк» і ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» з виборчого фонду пішло 37 тисяч 744 гривні.
Але реальну ставку штаб кандидата робив на інтернет. Шибі створили іменний сайт і YouTube-канал, який запустили 16 жовтня. На ньому розміщено 60 відеороликів про кандидата. Ані витрат на розробку сайту, ані на виготовлення роликів у фінансовому звіті немає.
Пости з офіційної сторінки кандидата на посаду Луцького міського голови Богдана Шиби у Facebook, що була створена 7 вересня, згідно даних бібліотеки реклами, оплачував голова виборчого штабу Святослав Лесюк. Це 91 публікація. Загальна сума витрат на їх просування впродовж виборчої кампанії склала 4 тисячі 97 американських доларів, або ж понад 116 тисяч гривень. Використовував Богдан Шиба для агітації і рекламу в Google.
Однак, у звіті Богдан Шиба вказав лише 34 тисячі 710 гривень витрат за розміщення передвиборчої агітації в інтернеті. Згідно проплат, це витрати на публікації у місцевих інтернет-ЗМІ.
На цьому офіційні статті витрат з виборчого фонду Богдана Шиби скінчились. Він навіть не використав всіх надходжень. У залишку – 1544 гривні.
Журналістка «Сили правди» звернулася до керівника виборчого штабу Богдана Шиби Святослава Лесюка, аби з’ясувати чому витрати на Facebook, створення сайту і роздачу листівок не відображені у фінзвіті про надходження та використання коштів виборчого фонду.
«Є інтернет і є соціальні мережі. Соціальні мережі не підпадають під закон про вибори. Немає у Виборчому кодексі згадки про соціальні мережі. Я радився з юристами.
Сайт робили на добровільних засадах наші друзі. Я особисто потратив 4096 доларів на рекламу у Фейсбуці. Там написано, що я це оплатив. Це мої особисті кошти. В це ніхто не вірить але це справді так», – прокоментував Святослав Лесюк.
Зауважимо, що згідно з частиною 4 статті 51 Виборчого кодексу України, передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, партій – суб’єктів виборчого процесу, якщо інше не передбачено Кодексом.
Щодо відсутності у звіті витрат на розповсюдження друкованої агітації, то він пояснив це так:
«Нас люди підтримали, молодь. Я нарахував в один день у нас на різних куточках Луцька роздавали пресу 50 чоловік. Богдан Павлович фінансує Молодіжний центр Волині. Там є свідома молодь, яка приходила і пропонувала свою допомогу, підприємці центрального ринку теж включилися в цей процес»
Не могли не запитати і про ефіри на всеукраїнському телеканалі.
«Прямі включення були безкоштовними. Бо нас підтримала «Європейська Солідарність» у другому турі. Ні копійки ми за це не платили. У нас не було жодного бігборда. Єдине, машина у нас їздила з портретом і гучномовцем три дні по Луцьку. За нашими підрахунками один голос обійшовся нам у 35 гривень», – резюмував Святослав Лесюк.
За підрахунками «Сили правди», що базуються на офіційний даних з фінансових звітів кандидатів, один голос виборця обійшовся Богдану Шибі в 13 гривень 40 копійок. У першому турі його підтримали 7662 мешканці луцької громади, а в другому – 19093.
Ірина Чебелюк: млява виборча кампанія і висока ціна голосу
Виборча кампанія висуванки ВО «Батьківщина» Ірини Чебелюк не відзначалась особливою активністю. Можливо, причину слід шукати в тому, що з серпня 2019 року вона обіймала посаду заступниці Луцького міського голови. Тож теоретично повинна була створити конкуренцію команді Ігоря Палиці, яка фактично працевлаштувала Чебелюк.
Розмір виборчого фонду кандидатки Ірини Чебелюк склав 164 тисячі 888 гривень. Власні кошти – 13 тисяч 708 гривень. Це 8,3% від «загального котла». Добровільні внески від фізичних осіб склали 151 тисячу 180 гривень, або ж 91,7%. Кошти перерахували п’ятеро людей. Дві однакові суми по 48 тисяч гривень перерахували Чебелюк Роман Анатолійович та Саврук Тарас Миколайович. Обидва – підприємці. 33 тисячі 680 гривень пожертвувала Королькова Олена Володимирівна, 14,5 тисяч – Ткачук Павло Віталійович, 7 тисяч – перевізник Михалюк Юрій Петрович. На заходи пов’язані з агітацією кандидатка від «Батьківщини» використала 164 тисячі 800 гривень.
Чебелюк найбільше вклала у зовнішню рекламу. 153 тисячі 800 гривень пішло на розміщення друкованих агітаційних матеріалів політичної реклами на білбордах, скролах. З вересня «Сила правди» нарахувала щонайменше чотири десятки білбордів, скролів і лайтпостерів з зображенням кандидатки. 8 з них були встановлені ще до офіційного початку виборчої кампанії. Орієнтовно вони мали обійтися «Батьківщині» у 22 тисячі гривень. Однак, це було ще до відкриття виборчого фонду кандидатки.
Згодом Ірина Чебелюк дивилась на лучан з 6 бордів як кандидатка в депутати від ВО «Батьківщина», а з 21-го – як кандидатка на посаду Луцького міського голови. Також з’явилося 26 сітілайтів із її зображенням.
На ЗМІ Ірина Чебелюк, згідно звіту, витратила 4000 гривень. Саме стільки коштувала одна публікація інтерв’ю з кандидаткою у виданні «ВолиньPost».
7000 гривень висуванка «Батьківщини» заплатила виданню «ВолиньInfa» за послуги з публікації агітаційних матеріалів. Ймовірно, йдеться про те ж саме інтерв’ю, яке продубльоване і на сайті «Волинь Infa» плюс витрати на рекламу у Facebook.
Протягом виборчої кампанії зі сторінки Ірини Чебелюк у Facebook вісім разів ставились на рекламу всього два дописи: відео «Вона зможе!» і постер з фото кандидатки та інформацією про те, що вона балотується першим номером в списку партії «Батьківщинa» до Луцької міської ради. Сума кожного рекламного просування не перевищувала 100 доларів. Згідно даних бібліотеки реклами у Facebook, загалом на промоцію Ірини Чебелюк в соцмережі пішло 30 доларів, або ж приблизно 850 гривень. Оплачував рекламу Андрій Козіков. Нині це автор у виданні «ВолиньInfa», а в минулому – голова громадської організації «Молоді регіони». Окремо витрат на рекламу в інтернеті Ірина Чебелюк у фінансовому звіті про надходження і витрати виборчого фонду не вказала.
За Ірину Чебелюк проголосували 3 тисячі 478 громадян. Згідно офіційних витрат з виборчого фонду, один голос виборця їй коштував 47 гривень 40 копійок. Це третя позиція після Романа Бондарука від «Слуги народу» і Ігоря Поліщука від партії «За Майбутнє».
Юрій Моклиця: креатив і найдешевший виборчий голос
Висуванець політичної партії «Європейська солідарність» Юрій Моклиця з 2015 до 2017-го був заступником Луцького міського голови. Коли проукропівська більшість прийшла до влади, він подався в громадську діяльність – став виконавчим директором громадської організації «Волинський центр розвитку урядування».
Моклиця вказав у фінансовому звіті про використання коштів виборчого фонду 54 тисячі 900 гривень надходжень. З них 48 тисяч, або 87,4%, – власні внески і 6 тисяч 900 гривень, або 12,6% – внески фізичних осіб. Пожертвував однопартієць, нині вже чинний депутат Луцькради від «Європейської солідарності», бізнесмен і активіст Олександр Ніколайчук.
43 тисячі 600 гривень Юрій Мокриця заплатив за друк газет, листівок і інших агітаційних матеріалів. На сайтах мережі «Район» нарекламувався на 5 тисяч гривень.
Майже таку ж суму перерахував ТОВ «Артефакт.СТ» за розміщення передвиборчої агітації в інтернеті. Протягом виборчої кампанії кандидат чотири рази рекламувався у Facebook на суму, що перевищила ці витрати. 217 американських доларів, або ж понад 6 тисяч гривень.
Окрім того, у вересні один пост про кандидата на посаду Луцького міського голови Юрія Моклицю ставив на рекламу волинський обласний осередок партії «Європейська Солідарність».
Юрій Моклиця на свою виборчу кампанію витратив не всі кошти – 53 тисячі 599 гривень і 20 копійок, а 300 гривень 80 копійок лишилось на рахунку. На виборах Луцького міського голови кандидатуру Моклиці підтримали 7 тисяч 429 людей. Нагадаємо, він був третій за кількістю голосів виборців. Одна галочка навпроти прізвища Моклиці обійшлася всього у 7 гривень 21 копійку. Це найкращий результат із усіх кандидатів.
На допомогу прийшов акторський досвід. Юрій Моклиця – учасник народного аматорського театру-студії «ГаРмИдЕр». З минулої виборчої кампанії запам’ятався креативним способом зекономити на білбордах. У центрі Луцька на Театральному майдані він встановив рамку-імітацію білборда, заліз туди і кілька годин поспіль простояв, привертаючи увагу перехожих. Лучани активно селфились з кандидатом і викидали ці фото в мережу.
Дмитро Глазунов: джинса в інтернеті та агітація в газеті
Дмитро Глазунов – засновник і керівник Волинської обласної лікарняної каси, голова благодійного фонду «Рідна Волинь» йшов на вибори Луцького міського голови як самовисуванець. Під час виборчої кампанії кандидат рекламував свою благодійність на місцевих веб-сайтах, знімав та викладав у соцмережі відеозвернення. Він відкрив виборчий фонд, але про надходження і витрати прозвітував наполовину, подавши до Луцької міської ТВК лише проміжний фінансовий звіт.
«Сила правди» звернулася до Дмитра Глазунова за поясненнями. Політик стверджує, що не знає, чому комісія не отримала остаточного звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду.
«Паперами я доручив зайнятися своєму заступнику. Але у нього виникли сімейні трудноші. Я навіть з ним зв’язатися зараз не можу. Я витратив 15544 гривні на цю виборчу кампанію. Це виключно мої кошти. Жодної копійки не потратив на бігборди, на телебачення і на фейсбук. Рекламувався тільки в друкованих та інтернет-виданнях. З друкованої преси витрачався на газету «Твій вибір». Те, що я собі міг дозволити, потратити на цю кампанію, те я й потратив. Свій результат на цих виборах я прокоментував у фейсбуці», – каже Дмитро Глазунов.
За Дмитра Глазунова проголосувало 783 виборці. Якщо він справді витратив на вибори 15 тисяч 544 гривні, то один голос йому коштував 19 гривень 85 копійок.
Схоже, Дмитро Глазунов придбав так званий абонемент на розміщення агітації у виданні «Волинь24», яке з дня в день писало про кандидата без жодного маркування політичної реклами. Деякі публікації дублювались на сайті «Район.Луцьк» з хештегом #Реклама в кінці тексту.
Артур Мартіросян: аграрій здався задовго до виборів
Відомий луцький адвокат Артур Мартіросян брав участь у виборах Луцького міського голови як висуванець Аграрної партії України. Загальний виборчий фонд кандидата найменший з усіх, хто балотувався і відзвітував про витрати, – 14 тисяч 560 гривень. Майже половина – 7000 гривень – власні кошти. 7 тисяч 560 гривень перерахувала Левчук Ольга Ростиславівна.
На агітацію Артур Мартіросян використав 14 тисяч 460 гривень. Кандидат один з небагатьох, хто для того, щоб достукатися до виборців, використовував телебачення. Ефірний час на каналі суспільного мовника «UA:Волинь» обійшовся йому у 7 тисяч 560 гривень. Агітматеріалів надрукував на 6 тисяч 900 гривень. Згідно фінансового звіту інших витрат не було. Яким чином ця продукція дійшла до потенційних виборців невідомо, адже розповсюдження агіток з виборчого фонду не оплачувалось.
Усі проплати були здійснені до 16 жовтня, коли до дня «Х» залишалося 9 днів. За Мартіросяна проголосувало 1060 виборців. Тобто один голос обійшовся адвокату в 13 гривень 64 копійки.
Микола Федік, Євген Мельник, Алла Надточій йшли на вибори «під крилами» у партій
Замість кандидата на посаду Луцького міського голови від ВО «Свобода» Миколи Федіка прозвітувалась партія. Окремого виборчого фонду для нього не утворювали. Тим більше Федік, який, до слова, був депутатом минулого скликання, цього разу знову балотувався в партійному списку.
Микола Федік свою кампанію почав ще до офіційного старту виборів. До 19 вересня він поставив на рекламу два дописи у Facebook. Одним вітав лучан з Днем міста, а іншим оголошував про свій намір змагатися за мерське крісло.
Після реєстрації кандидата рекламу на його сторінці оплачувало видання «ВолиньUA». Загальна сума витрат на рекламу в соціальній мережі кандидата на посаду Луцького міського голови і кандидата в депутати Федіка сягнула 223 долари США, або ж приблизно 6 тисяч 300 гривень. Висуванець «Свободи» був на 7 білбордах у Луцьку.
Микола Федік, як і його конкурент Ігор Поліщук, рекламувався в «своєму», свободівському інтернет-виданні «ВолиньUA».
Подібна ситуація у висуваниці Громадянського руху «Свідомі» Алли Надточій. У коментарі для «Сили правди» вона повідомила, що сама вносила кошти у виборчий фонд партії, а всю агітацію фінансували зі «спільного котла».
«Нема такого зобов’язання відкривати кандидату окремий виборчий фонд. Окремої агітаційної продукції для мене не створювалось, тому не було потреби створювати окремий виборчий фонд. Все, що робили, то було спільно з командою Громадянського руху «Свідомі», – сказала чинна депутатка новообраної Луцькради.
І дійсно, Надточій перераховувала кошти у виборчий фонд «Свідомих». 21 тисячу 555 гривень перерахувала кандидатка за два дні до завершення відведеного на агітацію строку.
«Сила правди» нарахувала у Луцьку 15 білбордів з зображенням Алли Надточій, де зазначалося, що вона є кандидаткою на посаду міського голови, а також 4 скроли з тим же сюжетом, однак із вказаним тиражем у 2 штуки.
Висуванець партії «Сила і честь» Євген Мельник також не подав до ТВК ні проміжного, ні остаточного фінансового звітів. Під час виборчої кампанії він виходив у прямий ефір на Громадському інтерактивному телебаченні. На агітках кандидата вказано, що їх виготовлення оплатили з виборчого фонду обласної організації політичної партії «Сила і честь». Такі ж вихідні дані і на двох білбордах з його зображенням.
Та, за словами голови обласної територіальної виборчої комісії Івана Лазорка, партія також не подала фінзвіту за результатами виборів. Тож, проаналізувати відповідність видатків на розкрутку політика не вдалось.
Віктор Грисюк: не було за що рекламуватись
Луцький підприємець і громадський діяч Віктор Грисюк йшов на вибори від «Еко партії Берези». Аби балотуватися в мери він запустив кампанію зі збору коштів, що йому і вдалося за лічені дні до завершення терміну реєстрації кандидатів. А от із виборчою кампанією не склалося.
У нього не було білбордів. Грисюк просував себе в основному через соцмережі. Кошти на вибори мав намір залучити з благодійних пожертв і оголосив про це в публічному просторі. Тому було досить дивно не побачити звіту про надходження і витрати виборчого фонду кандидата.
«Як кандидат на мера я відкрив рахунок, публічно написав про можливість фінансування нас. Ми хотіли все прозоро. Коштів ніхто не перерахував, можливо через складність, можливо пізно відкрив, можливо брак інформації, можливо просто недовіра до кандидата, більшість ж звикла, що політика це гроші і політики платять, а не навпаки. Тому коштів не було, рахунок не використовувався. Відповідно як кандидат на мера, я жодного банеру, листівки, борду, намету, газети, проплаченого ефіру чи статті не мав. Лише наші сторінки в соціальних мережах і живе спілкування з виборцями на вулицях», – пояснив ситуацію екс кандидат.
За неподання фінзвітів мали б карати, але таких прикладів в Україні нема, – експертка
Голова правління ГО «Інтегріті ЮА», експертка з питань політичного фінансування та виборчих процесів Юлія Зальцберг каже, що кандидати на посаду Луцького міського голови повинні були відкривати окремі виборчі фонди і незалежно від надходжень подавати і проміжний і остаточний фінансові звіти.
«Незалежно від того були чи ні надходження на рахунок виборчого фонду, звіт подавати обов’язково. Стаття 214 Виборчого кодексу України містить обов’язок для розпорядників рахунків виборчих фондів кандидатів та організацій партій подавати як проміжний звіт, так і остаточний звіти. Якщо інформація про неподання проміжних та остаточних фінансових звітів буде надана Національному агентству з питань запобігання корупції, то уповноважені особи Агентства мають скласти протоколи про адміністративні правопорушення та направити їх до судів. А вже суди будуть розглядати справи і притягати до відповідальності. Відповідальність за це порушення передбачена статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від 5100 до 6800 грн.
Якщо ж виборчу кампанію кандидата на посаду міського голови фінансують з виборчого фонду, утвореного обласним осередком партії, – каже експертка, – це є порушенням. Кандидат на посаду міського голови (навіть висунутий організацією партії) у разі фінансування своєї виборчої кампанії, у тому числі передвиборчої агітації, повинен був утворити власний виборчий фонд, – коментує ситуацію з виборами у Луцьку Юлія Зальцберг.
Експертка каже, що у фінансових звітах партій та кандидатів також повинні бути вказані витрати на оплату праці, наприклад, бухгалтера, агітатора, розповсюджувача поліграфії. Для цього розпорядники виборчих фондів мали б укладати договори на відповідні послуги з підприємцями, або ж оформляти цивільно-правові договори з фізичними особами. У фінансових звітах про використання коштів виборчих фондів абсолютно всіх кандидатів на посаду Луцького міського голови витрат на оплату праці «штабістів» не відображено.
«За подання завідомо недостовірної інформації у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду місцевої організації політичної партії чи кандидата передбачена кримінальна відповідальність (ст. 159-1 Кримінального кодексу України), а саме: штраф від 1700 до 5100 грн або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років. З інформації, якою я володію – жодного вироку в Україні саме за це порушення не винесено», – додає Юлія Зальцберг.
Таким чином, «Сила правди» встановила, що офіційна вартість виборчих кампаній кандидатів на посаду Луцького міського голови на виборах 2020 року становила близько 3,7 мільйона гривень. Насправді ж, ця сума є значно більшою, враховуючи ще витрати політичних партій, які фінансували кампанії своїх кандидатів із партійних рахунків.
Крім того, за дослідженням «Сили правди», щонайменше 200 тисяч гривень витрат не потрапило до фінансових звітів тих кандидатів, які їх подали. «За бортом» залишилися і цілі пласти діяльності передвиборчих штабів, як от «армії» агітаторів на вулицях, прихована агітація в день тиші та голосування, деяка зовнішня реклама і поліграфія, прихована реклама у медіа, а також робота людей у виборчих штабах, які все це організовували і забезпечували.
