Понад 1,1 мільйона гривень зібрали шість політичних сил на виборчі кампанії до Луцької міської ради. Більше половини цих коштів становили внески кандидатів зі списків (понад 600 тисяч грн), ще понад 300 тисяч гривень – так звані власні кошти партій. Також партіям вдалося зібрати трохи більше 170 тисяч гривень добровільних внесків від інших людей.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував виборчі фінансові звіти шести осередків політичних партій, які висували кандидатів до Луцької міської ради.
На виборах депутатів Луцької міської ради кандидатів висували 14 партій, із яких лише шість отримали мандати у раді. Це «За Майбутнє», «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Слуга народу», «Свобода» та «Громадянський рух «Свідомі».
Відповідно до законодавства, учасники виборчих перегонів мають прозвітувати про витрати на виборчу кампанію, подавши до виборчих комісій фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчих фондів. Про свої фінанси прозвітували переможці виборів, а також партії «Голос», «Народний рух України» та «Опозиційна платформа – За життя». Двоє з них повідомили, що не відкривали виборчих фондів для виборів до Луцькради – це «Свобода» та «Опозиційна платформа – За життя». Надані звіти виборча комісія оприлюднила на сайті Луцької міської ради з роз’ясненням, що інші учасники виборчого процесу не надали фінансових звітів або ж надали їх у форматі, непридатному для публікації.
Варто зазначити і те, що партія «За Майбутнє» подала до Луцької ТВК фінзвіт обласного виборчого фонду на 3,4 мільйона гривень – той самий, з якого фінансувала виборчу кампанію до обласної ради та інших рад регіону. Встановити із нього яку саме суму витратили на виборчий процес до Луцької міської ради неможливо.
Дослідження про виборчі фінзвіти обласних осередків партій на Волині читайте тут: «Кандидати, мами, дочки і сини: хто фінансував і в скільки обійшлися партіям вибори до Волинської облради».
Тож «Сила правди» проаналізувала фінансові звіти виборчих фондів шести партій: «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Слуга народу», «Громадянський рух «Свідомі», «Голос», «Народний рух України». Більшість звітів подана обласними осередками політичних партій і лише звіт «Народного руху України» – міською організацією партії.
Як фінансували виборчі кампанії
Порівняно із виборами до Волинської обласної ради, на які витратили сім мільйонів гривень, ціна виборів до Луцької міської значно скромніша – трохи більше 1,1 мільйона гривень. Бюджети партій становили від 70 тисяч до півмільйона гривень.
Найдорожчою стала виборча кампанія партії «Громадянський рух «Свідомі». Її виборчий фонд сягнув 516 тисяч гривень. Хоча, цими коштами партосередок фінансував вибори і до Луцької міськради, і свого кандидата в мери, і до Луцької райради та Боратинської сільради.
Найдешевшою серед тих, які відкривали виборчі фонди і вели передвиборчу діяльність, виявилася виборча кампанія «Народного руху України» – майже 72 тисячі гривень.
Гроші для своїх виборчих фондів партійні осередки могли залучати з кількох джерел: власні кошти партії (наприклад, пожертви чи членські внески зібрані задовго до виборів), внески кандидатів, яких партія висуває на виборах, та добровільні внески від фізичних осіб.
Судячи зі звітів, головними спонсорами виборів до Луцькради стали самі кандидати. Чотири політсили – «Громадянський рух «Свідомі», «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «Народний рух України» – разом зібрали зі своїх висуванців 626 тисяч 332 гривні.
Ще 338 тисяч 640 гривень склали власні кошти партій. Їх залучили три партії: «Громадянський рух «Свідомі» (64 300 грн, 12% виборчого фонду), «Голос» (177 790 грн) і «Слуга народу» (96 550 грн).
Останні двоє свої виборчі кампанії провели виключно за власні партійні кошти. У звітах виборчих фондів не деталізується, звідки вони взяли ці гроші. Дізнатися це можна було б із їхніх щоквартальних фінансових звітів, але ще у квітні 2020 року Верховна Рада звільнила політичні сили від подання таких документів до завершення карантинних обмежень. Тому багато партій не подали свої звіти за перші три квартали 2020 року і дізнатися походження цих коштів наразі неможливо. За інформацією руху «Чесно», у третьому кварталі подали звіти лише 87 із 380 (23%) зареєстрованих політичних партій. До прикладу, партія «Слуга народу» цьогоріч не подала жодного квартального звіту. Партія «Голос» оприлюднила на своєму сайті звіти за 1 та 2 квартали 2020 року. Втім, у них немає інформації про волинський осередок, оскільки він був зареєстрований у липні цього року.
Ще 171 тисяч 536 гривень у бюджетах виборчих фондів партосередків становили добровільні внески фізичних осіб. Їх збирали «Європейська Солідарність», «Народний рух України» та «Батьківщина». Останнім це вдалося найкраще – майже 150 тисяч.
«Сила правди» проаналізувала, хто саме із кандидатів та жертводавців фінансував виборчі кампанії партосередків до Луцької міськради.
«Громадянський рух «Свідомі»: головний спонсор – Андрій Покровський
Партія «Громадянський рух «Свідомі» офіційно зібрала на вибори 516 тисяч 355 гривень. Основу її виборчого бюджету склали пожертви дев’яти кандидатів – 452 тисячі 55 гривень. Ще 64 тисячі 300 гривень – власні кошти партії
Найбільшим донатором «Свідомих» став їхній лідер і перший кандидат у списках, депутат Луцької міської ради попереднього скликання, бізнесмен Андрій Покровський, який вніс до виборчого фонду 300 тисяч гривень.
Решта кандидатів перерахували в порівнянні з лідером незначні суми. Кандидатка на міського голову та другий номер списку Алла Надточій – 21 тисячу 555 гривень. 30 тисяч надійшло від новообраного депутата та юриста управління містобудування та архітектури міської ради Валентина Хаймика. Таку ж суму вніс і адвокат і голова обласної організації партії Олександр Бондар. Решта членів партійної команди – Тарас Шкітер, Христина Назар, Євген Мікоян, Андрій Худоба та Михайло Наход – пожертвували по 14 тисяч 100 гривень.
«Батьківщина»: допомогли підприємці, дружини і чоловіки кандидатів
«Батьківщина» акумулювала на вибори до Луцькради майже 153 тисячі гривень. 97% цих коштів – добровільні внески громадян. Лише 3%, а по факту – один внесок, забезпечили висуванці політичної сили.
Серед семи спонсорів-добровольців, які пожертвували партії 148 тисяч гривень, переважно родичі кандидатів, або ж особи, які балотувалися до інших рад. Наприклад, головним спонсором кампанії до Луцькради виявилася підприємиця Ольга Медведицькова, яка пожертвувала 49 тисяч гривень і була 43-м номером у єдиному списку «Батьківщини» до Волинської обласної ради.
42 тисячі гривень добровільних внесків перерахувала осередку Степанюк Людмила Володимирівна. Ще на 17 тисяч підтримав партію чоловік безробітної кандидатки в депутати Луцької міської та районної ради Тетяни Павлової-Багрійчук Андрій Багрійчук. За результатами виборів Тетяна Павлова-Багрійчук стала депутаткою районної ради.
Найменшу суму добровільних пожертв перерахувала дружина керуючого справами виконавчого апарату Волинської обласної ради Дмитра Дубняка Ірина – 1036 гривень. Вона ж, до речі, пожертвувала і 14,6 тисяч гривень до виборчого фонду «Батьківщини» на виборах до обласної ради.
Внески ще трьох жертводавців коливалися в межах від 10 до 15 тисяч гривень.
Єдиний кандидат зі списку «Батьківщини» до Луцькради, який зробив пожертву до виборчого фонду, – налагоджувальник ПрАТ «СКФ Україна» Валентин Гордіюк (4800 грн.).
«Європейська солідарність»: більшість спонсорів кампанії стали депутатами
Осередок «Європейської солідарності» зібрав на виборчу кампанію більше 121 тисячі гривень. Левова частина цих коштів – внески десяти кандидатів (115,2 тисячі гривень).
Головними спонсорами виборчої кампанії «ЄС» до Луцькради стали директор Луцького центру первинної медичної допомоги Ігор Гнетньов, який вніс до фонду 30 тисяч гривень, методистка культурно-мистецького центру «Красне» і акторка театру «Гармидер» Алла Доманська, яка пожертвувала 29 869 гривень, депутат Луцької міської ради кількох скликань Микола Яручик, який перерахував 17 тисяч гривень. Кандидат у мери Луцька Юрій Моклиця пожертвував 5000 гривень.
Підприємець Олександр Ніколайчук вніс до партійної казни 9500 гривень. Ще 2500 та 1800 гривень відповідно пожертвували Олександр Лазука та Лілія Каньовська. Усі перераховані кандидати за результатами виборів стали депутатами Луцької міськради.
Внески інших кандидатів коливаються у межах від 1800 до 8500 гривень. Ще троє кандидатів – Олексій Подригуля, Олексій Шмігель та Володимир Глушко – пожертвували від 4,5 до 8 тисяч гривень, але депутатами не стали.
Ще шість тисяч гривень надійшло від Олександра Зінчука, який не балотувався до міськради.
«Народний рух України»: головний спонсор – сім’я громадської активістки
Фінансова подушка виборчого фонду «Народного руху України» сформувалася завдяки внескам кандидатів та трьох жертводавців. Загалом на вибори до міськради вони зібрали майже 72 тисяч гривень.
Зокрема, 11 кандидатів зі списку перерахували до виборчого фонду 54 тисячі 232 гривні. Найбільшими спонсорами стало подружжя підприємців із Луцька Наталії та Володимира Грушок, які разом внесли 37,2 тисячі гривень – 52% усього виборчого фонду. До речі, саме Наталія Грушка принесла єдину перемогу «Народного руху України» серед 109 виборчих дільниць Луцька – на дільниці в мікрорайоні Вишків.
П’ять тисяч гривень пожертвував кандидат і підприємець із Ківерцівського району Петро Мельничук. Заступник директора Луцької школи №5 Сергій Цюриць вніс до фонду 4000 тисячі гривень. Внески решти кандидатів сягають від 170 до 2000 гривень.
Ще троє громадян зібрали партії 17500 гривень добровільних внесків. Ними стали активіст Михайло Шелеп (7000 грн.), дружина очільника волинського підрозділу громадсього руху «Народний контроль» та першого номеру у списку «Народного руху України» Павла Данильчука Анна Данильчук (8000 грн.). Ще 2500 гривень пожертвував партії підприємець із Луцька Андрій Грицанчук.
На що пішли партійні гроші
На виборчі перегони до Луцької міськради шість партій витратили 1 мільйон 136 тисяч 277 гривень.
Головна стаття витрат – виготовлення різних матеріалів передвиборної агітації. Це, зокрема, виготовлення листівок, плакатів, відео та аудіозаписів, придбання інших матеріалів для виготовлення агітації, виготовлення (придбання), оренда та встановлення агітаційних наметів. На все це пішло 433 тисячі 103 гривні.
Майже стільки ж коштували для партій і різні інші послуги, пов’язані з проведенням передвиборної агітації, як от розміщення агітації на носіях зовнішньої реклами, транспортні послуги, оренда приміщень та обладнання, послуги зв’язку, – 422 тисячі 770 гривень.
На агітацію у засобах масової інформації партії виклали 145 тисяч 982 гривні. До цієї статті входить оплата площ у друкованих ЗМІ та оплата ефірного часу на радіо та телебаченні.
На розміщення агітації в інтернеті пішло 123 тисячі 620 гривень. До цієї статті партії відносили розміщення агітації у онлайн-виданнях та соціальних мережах.
Лише 10,1 тисячі гривень пішли на розповсюдження агітації та проведення публічних заходів. Про ці витрати відзвітували лише дві партії – «Громадянський рух «Свідомі» (9500 грн.) та «Народний рух України» (600 грн.).
«Свідомі»: реклама у своєму «Конкуренті», половина бюджету на зовнішню агітацію
Виборча кампанія «Громадянського руху «Свідомі» була найдорожчою, серед аналізованих шести партій, – понад 516 тисяч гривень.
Вони охопили практично всі вказані способи агітації, використавши навіть агітацію на радіо, якою зазвичай політсили послуговуються не часто. Щоб достукатись до виборця, партія обирала різні майданчики і способи. Проте найбільшу ставку зробила на зовнішній рекламі – на неї пішла майже половина виборчого фонду. Втім, очевидно, не прогадала, адже у раду від «Свідомих» потрапило шестеро депутатів.
На виготовлення різноманітної агітаційної продукції партія витратила більше 140 тисяч гривень. Сюди увійшли послуги друку листівок та буклетів у підприємців Лілії Борсук, Ольги Шевчук, Наталії Трач та інших.
Також сюди увійшло виготовлення агітаційних відеоматеріалів компанією «Контент менеджмент груп», яка отримала за свої послуги 16 тисяч гривень. Зараз ця компанія офіційно належить експомічнику Андрія Покровського, новообраному депутату Тарасу Шкітеру, який входив до першої п’ятірки кандидатів «Свідомих».
Відеоролики, які виготовляла фірма Тараса Шкітера
На рекламу у ЗМІ «Свідомі» витратили майже 100 тисяч гривень. Половину цієї суми оплатили телеканалу «UA Волинь» Національної суспільної телерадіокомпанії України. Також сюди увійшла агітація на різних радіо («Люкс ФМ», «Наше радіо», «Хіт ФМ», «Релакс») – трохи більше 5 тисяч гривень.
Не відмовилась політсила і від агітації у газетах. За розміщення агітаційних матеріалів оплачували газеті «Волинь» (майже 17 тисяч гривень), «Вісник+К» – більше 14 тисяч гривень, а газеті «Твій вибір» – трохи більше 13 тисяч гривень.
Рекламувалася партія і в онлайні. Згідно зі звітом на розміщення реклами в інтернеті партія витратила трохи більше 43 тисяч гривень, ще 9,5 тисяч – інші витрати, куди входить розповсюдження агітації. Левову частину цієї суми отримало інформаційне агентство «Конкурент» (більше 19 тисяч грн. за розміщення матеріалів на сайті та 9,5 тисяч гривень за агітацію в соцмережах), видання «Волинь24» – 11 тисяч гривень, «ВолиньPost» – 7000 грн, мережа сайтів «Район» – чотири тисячі гривень.
Нагадаємо, що директор інформаційного агентства «Конкурент» Тарас Шкітер та його головний редактор Андрій Лучик балотувалися зі «Свідомими» до Луцькради і обоє стали депутатами за результатами кампанії. «Конкурент» до та впродовж усієї кампанії здійснював інформаційну підтримку «Свідомих» – це численні інтерв’ю та відеоролики з членами партійної команди.
За даними Бібліотеки реклами Facebook зі сторінки «Громадянського руху «Свідомі» впродовж виборчої кампанії запустили реклами на близько 800 доларів США. Ініціативи та кандидатів партії рекламували і зі сторінки інформаційного агентства «Конкурент» – ще близько 200 доларів США, що загалом становить близько 27 тисяч гривень. Однак, у фінзвіті виборчого фонду витрат на соцмережі вказано лише 9,5 тисяч гривень.
Та найбільше коштів партія витратила на зовнішню рекламу – 223 тисячі 442 гривні. Сюди увійшли послуги із оренди та розміщення реклами на зовнішніх носіях. За ці послуги компанії «Аполлінарія» заплатили понад 150 тисяч гривень. Крім того, понад 35 тисяч заплатили і ТОВ «Брендборд».
Однак, виборчу кампанію «Свідомі» розпочали задовго до офіційного старту. Тому витрати на зовнішню рекламу, розміщену ще у серпні та вересні до фінзвіту не потрапили. І не відомо чи потрапили видатки на три десятки оголошень з прихованою агітацією без вихідних даних, розміщених в день тиші та голосування. Тоді Тарас Шкітер пояснив це тим, що це не є агітацією.
За розміщення реклами у ліфтах та поклейку інформаційних матеріалів партія заплатила 17,5 тисяч підприємиці Олександрі Хорскрофт. Невелику суму (16 тисяч грн.) за зовнішню рекламу отримав і кінотеатр «Промінь», який входить до бізнесу Андрія Покровського.
Таким чином, судячи з офіційних витрат на виборчу кампанію та результатів голосування один голос луцького виборця «Свідомим» обійшовся досить дорого – 95,50 гривень.
«Голос»: креативна, але найбільш неефективна кампанія
Волинський «Голос» витратив на виборчу кампанію майже 178 тисяч гривень.
Свої витрати партія зосередила на трьох статтях: виготовленні агітації, її розміщенні інтернеті та на зовнішній рекламі.
Список платежів партії порівняно із іншими дуже короткий. Зокрема, за виготовлення агітаційної продукції партія заплатила 37,8 тисяч гривень своєму кандидату-підприємцю Павлу Цапюку, ще 1250 гривень – ТзОВ «Кенгуру прінтпак».
За послуги розміщення реклами на зовнішніх носіях «Голос» оплатив 68 тисяч гривень ТзОВ «Опторгзахід». «Сила правди» нарахувала у місті дев’ять рекламних щитів із зображенням кандидатів від партії.
За надання рекламних послуг в інтернеті партія оплатила 70,7 тисяч гривень підприємиці Іванні Войтюк. Жодних інших послуг щодо розміщення агітації в інтернеті партія не вказує.
Відшукати агітацію партії вдалося на офіційній сторінці у Фейсбук. Тут розміщували відео із публічних заходів, виступи кандидатів та запускали рекламні кампанії. Разом з тим, вартість запущеної реклами зі сторінки значно нижча від вказаної у звіті – лише близько 160 доларів (орієнтовно 4 тисячі гривень).
Таким чином, судячи з офіційних витрат на виборчу кампанію та результатів голосування виборча кампанія «Голосу» була найбільш неефективною. Мало того, що один голос в середньому обійшовся їм найдорожче серед шести аналізованих звітів – 120 гривень – так і партія взагалі не змогла подолати 5%-й бар’єр і отримати мандати в раді.
«Батьківщина»: 60% бюджету – зовнішня реклама
«Батьківщина» витратила на вибори до Луцької міськради майже 153 тисячі гривень.
Витрати були спрямовані лише на виготовлення друкованої агітаційної продукції (59,9 тисяч грн.) та на зовнішню рекламу (92,8 тисячі грн.).
Зокрема, послуги друку постерів, листівок, флаєрів та газет партія замовляла у підприємців Богдана Созонюка (9800 грн.), Сергія Дубицького (1350 грн.), Лілії Борсук (28 тисяч грн.), Ольги Мартинюк (25,5 тисяч грн.), а також у компаній «Лакі друк» (10,9 тисячі грн.) та «Студія Рубікон» (3528 грн.).
За рекламу на бордах партія заплатила ТОВ «Сіті лайн» більше 30 тисяч гривень, ТОВ «Біг медіа» – трохи більше 18 тисяч, ВАТ «Гнідавський цукровий завод» – 17,5 тисяч. Загалом «Сила правди» нарахувала у місті 14 бордів із агітацією за Ірину Чебелюк як кандидата до ради так і кандидата на міського голову.
Попри те, що партія не вказує у звіті витрат на рекламу в інтернеті, кандидати до Луцької міської ради активно рекламувалися у Facebook зі сторінки Луцької міської партійної організації «Батьківщини», на це пішло 185 доларів (орієнтовно 5 тисяч гривень).
Таким чином, судячи з офіційних витрат на виборчу кампанію та результатів голосування один голос виборця «Батьківщині» обійшовся у 39 гривень.
«Європейська солідарність»: замовлення у «своїх»
«Європейська солідарність» витратила на вибори до Луцької міськради 121 тисячу гривень і майже всі кошти (113,9 тисяч грн) вклала у друк агітаційної продукції – флаєрів, листівок та буклетів.
Друковану продукцію партія замовляла у різних підприємців та компаній, проте найбільшу частку замовлень отримав Олександр Теліцин (67 150 грн.). За інформацією ЗМІ, він є братом співзасновника фірми «Апельсин» В’ячеслава Теліцина, а іншим співзасновником цієї компанії є депутат від «Європейської солідарності» Микола Яручик.
Дрібніші замовлення із друку партія віддала підприємцям Лілії Борсук (16 560 грн.), Максиму Мельнику (11 200 грн.), компаніям «Завжди поруч» (18 474 грн.) та «Преміум медіа груп» (744 грн.) В останньої також замовили і оренду рекламних площ для розміщення агітації вартістю 7296 гривень.
На рекламу в інтернеті партія коштів не витрачала. Принаймні, так вказано у фінансовому звіті. Водночас, зі сторінки у Facebook «ЄС Луцьк» впродовж кампанії запущено реклами на близько 120 доларів.
Таким чином, судячи з офіційних витрат на виборчу кампанію та результатів голосування кампанія «ЄС» до Луцької міськради була найефективнішою. Один голос виборця обійшовся їм майже в 12 гривень.
«Слуга народу»: третина бюджету – для свого кандидата
Партія «Слуга народу» загалом на виборчу кампанію до Луцькради витратила 96,5 тисяч гривень. Витрати розділилися майже порівну між двома статтями: виготовленням агітаційної продукції (43,6 тисяч грн.) та використанням засобів масової інформації (41 166 грн).
Незначні суми також витратили на розміщення агітації в інтернеті (9600 грн.) та розміщення зовнішньої реклами (1484 гривні).
Судячи зі звіту у статтю із виготовлення агітаційної продукції увійшло придбання предметів для проведення виборчої кампанії (намети, столи). За ці послуги заплатили 43,6 тисячі.
За розміщення політичної реклами на зовнішніх носіях партія заплатила лише півтори тисячі гривень.
Разом з тим, у місті було розміщено кілька десятків оголошень на білбордах із символікою партії «Слуга народу» та написом «Луцьк – це ти!» Схоже, що цю рекламу оплатили в рамках кампанії до обласної ради. В такий же спосіб обійшлася політсилі і реклама у Фейсбук – кандидати зі списку до міської ради фігурували в рекламних роликах хоча і не активно.
Понад 14 тисяч гривень заплатили за ефірний час на Громадському інтерактивному телебаченні та більше 26 тисяч за рекламу в газеті «Твій вибір». Їй же заплатили 9600 гривень і за розміщення інформації в мережі інтернет.
Таким чином, підприємство «Твій вибір», власником і керівником якого є кандидат зі списку «Слуги народу» Тарас Хотимчук, отримало від партії замовлень на третину усього свого виборчого бюджету (36 370 грн.). Тарас Хотимчук, до речі, не став депутатом Луцької міськради, зате отримав мандат депутата Луцької районної ради.
Схоже, що агітація була недаремною, виборча кампанія була досить ефективною і «Слузі народу» таки вдалось потрапити до Луцької міської ради. Там вони сформували фракцію із шести депутатів. А вартість одного голосу офіційно обійшлася партії у майже 19 гривень.
«Народний рух України»: по скромному
Виборча кампанія офіційно обійшлась «Народному руху України» найдешевше із проаналізованих шести фінзвітів – у майже 72 тисячі гривень. Кошти спрямували на виготовлення друкованої агітації – 36,5 тисяч гривень, оплату агітації у ЗМІ – 5000 грн. та зовнішню рекламу – 29 664 гривні.
Рухівці рекламувалися в ліфтах (ТзОВ «Волинь ТерміналСервіс») та кількох білбордах ТОВ «Ренопласт».
П’ять тисяч гривень витратили на агітацію у мережі сайтів «Район.in.ua».
Було кілька рекламних повідомлень зі згадками партії чи її кандидатів і у Facebook, запущені як із партійної сторінки, так і зі сторінок кандидата Романа Ковальчук та ЗМІ. Зазвичай її оплачували самі кандидати Дмитро Климук та Роман Ковальчук.
Таким чином, судячи з офіційних витрат на виборчу кампанію та результатів голосування кампанія «Народного руху України» до Луцької міськради була досить ефективною, але цього виявилося замало, щоб потрапити до ради. Один голос виборця обійшовся їм му 28 гривень.
Попри офіційно задекларовані витрати, до фінансової звітності політсил виникає чимало питань. Зокрема, партії, крім двох, практично не декларують витрат на розповсюдження агітаційної продукції, на роботу працівників штабів та іншого. Відтак, справжній обсяг витрат на виборчі кампанії значно більший, ніж вказано у звітах.