У волинських медіа нерідко можна побачити заголовки з маніпуляціями. Такі «прийоми» використовують на сайтах заради клікбейту – збільшення переглядів новин на сайті. Поширення маніпулятивних заголовків – це погано, бо це призводить до поширення неправди чи напівправди. Це у професійній журналістиці неприпустимо.
Найбільш поширеною маніпуляцією за допомогою заголовку є невідповідність між назвою та текстом взагалі. Таких заголовків було аж 30 за період моніторингу. Заголовків з перебільшеннями, з використанням емоційної лексики – 5. Коли судження подавали, як факт, у заголовках та частину інформації (напівправду) – по 3 випадки.
Такими є результати моніторингу, проведеного в рамках проєкту INFOCRIME Lutsk упродовж 1 вересня – 22 жовтня на 10 популярних інтернет-сайтах Волині. За цей період було виявлено аж 46 заголовків із маніпуляціями.
Під аналіз потрапили такі інтернет-сайти: ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Волинь.UA», «Конкурент», «Перший», «Волинь#Інфа», «Буг», «Insider Media».
У волинських медіа часто можна побачити заголовки, коли назва не співпадає з текстом. Наприклад, «Біля Волинської ОДА затримали зловмисника, що намагався підпалити держустанову (ФОТО)», — заголовок у новині на сайті «Волинь.UА». Насправді ж йшлося лише про навчання за таким сценарієм, про що і йдеться в інформаційному повідомленні від Нацгвардії. Новина на сайті «Волинь#Інфа» зі схожим заголовком містила теж таку маніпуляцію.
На сайті «Волинь#Інфа» заголовок новини «У селах біля Луцька хочуть заборонити продаж алкоголю» занадто узагальнюючий. Проте у тексті йдеться, насправді, про заборону продажу алкоголю у певну пору доби.
На сайті «Волинь24» є маніпуляція у назві «З 1 жовтня «Ощадбанк» блокуватиме рахунки клієнтів». Насправді, у тексті йдеться про можливе блокування карток користувачів, які не менше трьох років не здійснювали операції за своїми рахунками. У тексті повідомляють про необхідність повторної ідентифікації у відділеннях банку.
Ще одне категоричне узагальнення про поповнення карток для проїзду в громадському транспорті Луцька є на цьому ж сайті у заголовку новини «Лучани не зможуть поповнити Сitycard». Завдяки появі електронного квитка у громадському транспорті Луцька за проїзд можна розрахуватися карткою Cityсard, а не паперовими гривневими купюрами. Є різні способи поповнити рахунок картки для проїзду. Наприклад, у терміналах на вулицях та в різних закладах, а не лише через телефон у додатку.
Поширені також емоційні оцінки у заголовках та текстах, що не є цитатою. Зокрема, у заголовку «У Рівному роми нахабно вимагали гроші у водія спорткара» на сайті «Волинь.UА» та «Нікого не бояться»: у Торчині знову конфлікт з ромами, жертвою стала дівчина». Крім того, ці заголовки містять мову ворожнечі. Неетично акцентувати увагу на національності чи походженні у негативному контексті, адже це посилює ненависть до певних груп людей.
Маніпулятивні перебільшення
Перебільшення у заголовках недоречні, адже такі маніпуляції можуть ввести в оману читача, якщо він прочитає лише заголовок.
Наприклад, на cайті «Волинь24» у новині «У селах на Волині відключать газ» насправді не йдеться про те, що у волинських селах відключать газ повністю. У новині йде мова про тимчасове припинення газопостачання у трьох волинських селах через аварійно-ремонтні роботи. Натомість, заголовок занадто узагальнюючий. Коли йде мова загалом про села, то читач не отримує конкретики, а маніпуляція, що «відключають газ» — це посилює. У даному випадку є порушення стандарту точності, коли немає конкретизації.
Ще один приклад із перебільшенням можна побачити на сайті «Волинь#Інфа» у новині «У Польщі через прохання одягнути маску українка розбила автобус». Насправді, жінка лише копнула автобус, а не розбила його.
Також перебільшення у заголовку можна прочитати на сайті «Район.in.ua». «На Луцькому залізничному вокзалі не продають квитків невакцинованим: як реагують пасажири», — йдеться у їх публікації. Насправді ж квитки продають невакцинованим за наявності негативного результату тесту на коронавірус, про що йдеться у самій публікації.
Є випадки, коли коментарі з соцмереж подають у заголовках, як думку українців загалом. Наприклад, ««Як вам совість дозволила?»: українці обурені участю Меладзе в шоу на каналі «Україна». У самій новині вибрали лише негативні коментарі користувачів соцмереж з цього приводу, але це не позиція всіх українців.
Заголовок «У Луцьку уже не смердить» є маніпулятивним. У новині пишуть, що кількість скарг на сморід зменшилась у місті. Однак відсутність скарг до Луцької міської ради не означає, що в місті більше не має проблеми з неприємними запахами, що раніше виникали у різних районах Луцька. Проблема з появою смороду турбує лучан вже кілька років поспіль, однак ще рано говорити, що це питання остаточно вирішено.
Прикладом судження, оцінки, що подається як факт, можна побачити у назві «Мер Нововолинська ігнорує питання ремонту доріг у громаді» на сайті «Волинь.UA». Щоправда, це тільки думка опозиційного депутата.
Ще приклад заголовка із маніпулятивним питанням до читачів можна побачити на сайті «Волинь UA». Чомусь редакція пише: «Ковельська РДА примушує вакцинуватися державних працівників?». Натомість, у тексті не пояснюють звідки взяли інформацію про «примусове» вакцинування, а РДА тільки закликає до цього.
Після моніторингу можна зробити висновок, що маніпуляції у заголовках можуть поширювати нерозуміння тієї чи іншої інформації, яку поширюють на сайтах. Заголовок має відповідати тексту, а не заплутувати читача маніпуляціями. Медіа повинні краще дбати за чесність перед читачами, думати про свою аудиторію.
Проєкт Infocrime здійснюється ГО «Інститут Масової Інформації» за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.