Понад 28% водіїв, а це більше 700 осіб, затриманих за керування транспортом напідпитку у 2019 році на Волині, у судах уникнули суворих покарань. З них лише 186 справ закрили через відсутність складу правопорушення. Решту відправили на доопрацювання, просто не встигли розглянути, або ж замість штрафу присудили громадський осуд.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» порахував, хто з волинських суддів карав, а хто «милував» любителів хильнути за кермом у 2019-му.
Ми вже розповідали про статистику розгляду справ за 130-ою статтею Кодексу України про адмінправопорушення у різних районах Волині, підбивали підсумки роботи Волинського апеляційного суду з розгляду таких справ та навіть ділилися найгарячішими алкогольно-дорожніми пригодами попереднього року. Настав час для рейтингу найсуворіших і найпоблажливіших суддів.
За всією суворістю: ТОП-5 суддів, які карали нетверезих водіїв найчастіше
У 2019-му році аж троє суддів розглянули по більш, ніж 100 справ стосовно нетверезих водіїв. Зокрема, найбільшу кількість постанов ухвалили Степан Чишій у Любомльському районному суді — 147, Галина Адамчук у Горохівському районному суді — 113 та Іван Сіліч у Рожищенському районному суді — 103. Проте до трійки «найгрізніших» суддів, які найбільше карали, вони все ж не потрапили.
У 2018-му лідерами такого ж рейтингу стали одразу троє волинських суддів з показником 100% каральних рішень у справах нетверезих водіїв, проте у 2019-му таких немає.
Звання найбільш невблаганної волинської судді у справах про керування транспортом в нетверезому стані за 2019-ий рік здобула Людмила Присяжнюк із Луцького міськрайонного суду. 50 (94,34%) винесених нею постанов закінчились для фігурантів штрафами і тимчасовим позбавленням водійських прав. Ще одну справу суддя повернула на доопрацювання і у двох не побачила складу адміністративного правопорушення.
Майже 91% каральних постанов (40 із 44 справ) винесла ще одна луцька суддя — Світлана Крупінська. Лише двічі Крупінська не встигла розглянути справи, тож закрила їх через збігання строків притягнення водіїв до адміністративної відповідальності. Також одна справа закінчилась передачею порушника на поруки і ще один раз суддя закрила справу через відсутність складу адмінпорушення. Решта 40 справ закінчилися для водіїв фінансовими стягненнями та позбавленням водійських посвідчень.
На третьому місці рейтингу опинився суддя Ковельського міськрайонного суду В’ячеслав Лесик — 88,73% рішень на користь штрафів. З 71 справи, які за рік розглянув суддя, 2 довелось відправити в інші суди, один раз закінчились строки притягнення до адмінвідповідальності і у справах ще п’ятьох звинувачених Лесик не знайшов складу правопорушення.
Не дотягнули до трійки лідерів, але опинилися лише за крок до неї, Олександр Костюкевич з Ківерців — 88,71% (55 каральних постанов з 62) та Ірина Логвинюк з Ковеля — 88,46% (46 із 52).
Добре серце і проблеми з пунктуальністю: судді, які карали найрідше
Серед волинських служителів Феміди, які покарали найменше затриманих за водіння напідпитку водіїв, опинились ті судді, які розглянули за рік дещо менше справ за 130-ою статтею КУпАП.
Перше місце рейтингу найпоблажливіших суддів посів Микола Ушаков з Нововолинського міського суду. Цілих 75,61% рішень так чи інакше були на користь фігурантів справ. При цьому жодного з тих, хто фігурував у справах, які розглядав суддя, він не визнав такими, що не вчиняли адмінпорушення.
У 2019-му Ушаков розглянув 41 справу затриманих водіїв і лише у 10 випадках покарав фігурантів штрафом і позбавленням водійських прав. Ще 12 разів справи відправляли на доопрацювання і рекордні 19 разів суддя просто не встигав виносити рішення у передбачені законом терміни і, відповідно, просто закривав їх. Наприклад, не вклався в тримісячний термін суддя у випадку з Володимиром Смалем — водієм туристичного автобуса. Чи були в автобусі пасажири і наскільки нетверезим був водій, невідомо, адже всіх цих деталей просто немає у постанові. Очевидною лишається тільки відсутність покарання.
Другою у відсотковому співвідношенні стала суддя Ківерцівського районного суду Світлана Поліщук. 28,57% каральних постанов проти 71,43%. Всього 2 постанови з покараннями і 5 з іншими рішеннями. Двічі закінчились строки для розгляду і тричі суддя відправляла справи на доопрацювання або до іншого суду.
Третій щабель «рейтингу поблажливих» у Романа Тітівалова з Турійського райсуду – лише 38,46% каральних постанов (10 із 26 справ). Інколи порушники у нього і самі чесно зізнавались у скоєному, адже заперечувати, наприклад, 2,31 проміле було б складно, як і спричинені сп’янінням водіїв ДТП. Тим не менш навіть у таких випадках Тітівалов не міг покарати, бо просто не встигав – закінчувались строки притягнення до відповідальності.
Четверту сходинку серед тих, хто карав найрідше, завоював скандальновідомий ківерцівський суддя Іван Підгорний. Після років судових тяганин і звільнення з посади, у жовтні 2019-го Підгорний повернувся і за менш, ніж три місяці встиг розглянути 10 справ затриманих водіїв. Чотирьох покарав штрафами і позбавленням водійських посвідчень, а справи ще шістьох відправив на доопрацювання. Зараз Підгорний вже у відставці, проте на Волині його пам’ятатимуть ще довго. «Сила правди» вже неодноразово розповідала про пригоди судді, який брав хабарі навіть сіном і полуницею.
Суддя Нововолинського міського суду Орися Ференс-Піжук продемонструвала такий же відсоток «продуктивності», як і її ківерцівський колега. 60% розглянутих справ (12 із 20) так і не закінчились покараннями.
До прикладу, суддя закрила справу Романа Чорного через те, що у протоколі поліції була помилкова дата вчинення правопорушення. І це при тому, що раніше поліцейський протокол Ференс-Піжук вже відправляла на доопрацювання.
Вочевидь, нововолинські судді роблять все можливе, аби їхнє місто стало справжнім прихистком для любителів покататись напідпитку. У 2019-му році лише у 38,20% випадків справи нетверезих водіїв у Нововолинську закінчились штрафами і позбавленням водійських прав, що є найгіршим показником серед місцевих судів на Волині. У 2018-му році цей суд так само пас задніх.
Якщо ж говорити не про відносні, а кількісні показники, то найбільше справ про нетверезе кермування благополучно для водіїв закінчилися у згаданого вище Степана Чишія з Любомля — 44 справи (30,99% від загальної кількості винесених постанов). За ним йдуть Борис Гамула з Каменя-Каширського та Галина Адамчук з Горохова. Обоє мають по 42 справи без покарань у підсумку.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy