На Волині рівненська фірма в обхід закону вирощує лохину. Підприємство побудувало велетенську водойму і свердловини для поливу плантацій, попередньо отримавши відмову від екологів. У той же час держава дотує цей бізнес на мільйони гривень. Можливо через те, що серед власників підприємства – не прості аграрії, а дружина колишнього першого заступника голови Служби безпеки України Павла Демчини?
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» знайшов порушення в тому, як пов’язана з генералом-полковником Демчиною фірма починає бізнес на Волині.
У лютому 2018-го рівненська фірма «Фрукти Полісся» на аукціоні купила право оренди земельної ділянки площею понад 53 гектари поблизу села Омельне тоді Ківерцівського, а нині Луцького району. З цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Більш як через рік підприємство придбало ще майже 41 гектар поряд. Після цього фірма подала повідомлення про намір будувати систему поливу з насосною станцією і вирощувати лохину. А восени 2020-го в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднили і звіт про плановану діяльність.
Управління екології, вивчивши документи, відмовило у видачі висновку про оцінку впливу на довкілля. Зокрема, фахівці зауважили, що підприємство занизило розрахунки води, що буде використовуватись для зрошення, не вказало характеристик свердловин і акумулятивної водойми, яку збирається будувати.
Згідно з прийнятим Верховною Радою України у 2017 році Законом «Про оцінку впливу на довкілля», всі підприємства і підприємці, які планують використовувати воду в значних об’ємах, займатися сільським господарством, в тому числі зі зрошенням на площах понад 20 гектарів, повинні дослідити можливий вплив цієї діяльності на довкілля і отримати позитивний висновок від екологів. Тільки після цього можна будувати, поливати, господарювати. На практиці все відбувається інакше і випадок з «Фруктами Полісся» – один з прикладів того, як переступають згаданий закон.
Незважаючи на відсутність висновку з ОВД, фірма ще у 2020-ому висадила лохину і навіть отримала фінансову підтримку від держави в рамках програми розвитку ягідництва. Підприємству компенсували 80% вартості саджанців і навіть встановлення системи краплинного зрошення!
Загалом ТОВ «Фрукти Полісся» отримало 5 мільйонів 423 тисячі гривень дотації. А начальник управління агропромислового розвитку Волині Юрій Горбенко торік навіть демонстрував це підприємство як приклад заступникові міністра розвитку економіки Тарасу Висоцькому під час його візиту на Волинь.
У квітні цього року журналісти «Сили правди» виявили, що фірма вже побудувала велетенську накопичувальну водойму і використовує для поливу підземні води.
У реєстрі дозволів на спеціальне водокористування оприлюднено два документи, видані ТОВ «Фрукти Полісся». Згідно з першим, фірмі надали ліміти на використання 261 кубометра води на добу, або 47 тисяч кубометрів на рік з однієї свердловини. Проте, після того, як «Сила правди» звернулася за поясненнями до директора підприємства Андрія Ланіна, у травні 2021-го цей дозвіл анулювали і видали новий. Підприємству встановили нові ліміти: 281 кубометр води на добу і 56 метрів кубічних води на рік. Проте вже з двох свердловин.
В управлінні екології Волинської ОДА кажуть, ці дозволи могли видаватись тільки на основі висновку з оцінки впливу на довкілля. Принаймні, так написано у звіті, який підприємство подавало на процедуру ОВД.
«Згідно повідомлення про плановану дільяність, яке підлягає ОВД, ТОВ «Фрукти Полісся» є пункт 14-й – рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планової діяльності буде висновок з ОВД на підставі якого підприємством будуть розроблені документи дозвільного характеру, згідно екологічного законодавства України. Дозвіл на виконання будівельних робіт, спеціальний дозвіл на користування надрами, дозвіл на спеціальне водокористування. Тобто, якщо дивитись ці документи, то спочатку має бути ОВД, а після цього дозволи на проведення тих робіт, які зазначені в висновку з оцінки впливу на довкілля», – каже начальник управління екології Волинської облдержадміністрації Валентин Кухарик.
Натомість в секторі Держводагентства впевнені, що дозвіл видали законно. Кажуть, перелік необхідних для видачі дозволу документів закріплений Водним кодексом і висновку з ОВД в ньому немає. Натомість, підкреслюють, дозвіл сам по собі не дає права брати воду, лише встановлює ліміти.
«Для отримання дозволу на спеціальне водокористування є вичерпний перелік документів, які необхідні для цієї послуги. Це встановлено статтею 49 Водного кодексу України, як я вже казав. Це: заява, обгрунтування потреби у воді, опис місця скиду і забору зворотних вод, схема місця забору та скиду зворотних вод. В разі здійснення централізованого водопостачання це затверджені нормативи використання питної води.
Також в разі скиду зворотних вод – це мають бути нормативи гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти. І все. Це є вичерпний перелік документів, встановлений законом. Оцінка впливу – це інша процедура, яка може робитися чи паралельно процедурі отримання дозволу, чи незалежно від того.
Дозвіл на спеціальне водокористування – це не правовстановлюючий документ. Він не дає право здійснювати якийсь певний вид господарської діяльності. Якраз як оцінка впливу на довкілля. Дозвіл тільки встановлює ліміт забору і використання води» – пояснює завідувач сектору Держводагентства у Волинській області Андрій Мельничук.
За словами Андрія Мельничука, добова потреба води для поливу для ТОВ «Фрукти Полісся» розрахована на 7 гектарів. Тобто ці 281 кубометр води стосуються такої площі. В той же час підприємство вказало, що площа плантації, яку поливатимуть, сягає 14 гектарів. За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області ТОВ «Фрукти Полісся» прозвітували, що у 2020-му на полив пішло майже 20 тисяч кубометрів води.
«Сила правди» звернулася до керівництва підприємства за коментарем. Проте директор Андрій Ланін забажав спілкуватися письмово.
«Якщо вас щось цікавить, то пишіть запит, а ми надамо відповідь. Ми нікуди не дінемось».
Відповідь на запит прийшла через місяць. А за день до того вона з’явилася на сторінках інших волинських видань, які на правах реклами розмістили наше заочне інтерв’ю з Андрієм Ланіним. Публікація має назву: «ТОВ «Фрукти Полісся» не боїться незручних запитань, бо працює прозоро».
У листі ж, який надійшов на адресу «Сили правди», півтори сторінки тексту відведені поясненню, що інформація про підприємство не є публічною, звернення не відповідає вимогам закону, а видання не є виданням, але оскільки підприємство дуже чесне, то все ж надає інформацію.
Тож ближче до суті. Що ж відповіли ті, хто не боїться незручних запитань?
Андрій Ланін підтвердив, що на підприємстві використовують дві свердловини і побудували акумулятивну водойму площею понад 3 тисячі квадратних метрів, глибиною до 4 метрів і об’ємом в понад 7,5 кубометра води. Натомість, запевняють, поки що нічого не порушували, бо лохину висадили тільки на 14 гектарах.
«Будівництво об’єктів сільськогосподарського призначення, спорудження акумулятивної водойми та зрошення на території до 20 гектарів відповідно до частини 1 статті 3 Закону «Про оцінку впливу на довкілля» не відносяться до планованої господарської діяльності, яка обов’язково потребує здійснення оцінки впливу на довкілля», – пишуть аграрії.
Натомість, експерти громадської організації «Українська природоохоронна група» (м.Київ) ще у 2020 звернули увагу на наміри ТОВ «Фрукти Полісся». І не тільки звернули, а й надіслали в обласне управління екології зауваження до планованої діяльності. Проєктом на Волині зацікавились, бо проєкти зі зрошення входять до їхнього тривожного списку.
Особливу увагу екологів привернуло те, що в попередньому повідомленні про оцінку впливу на довкілля йшлося про одну свердловину для зрошення. Згідно з отриманим на той час дозволом на спеціальне водокористування, підприємству надали ліміт водозабору з цієї свердловини до 261 кубометра води на добу, або 47 тисяч кубів на рік. Та згодом «Фрукти Полісся» подали нове повідомлення про плановану діяльність, де йдеться вже про чотири свердловини.
Екологів зацікавило, чи означатиме це, що води братимуть в чотири рази більше. Якщо таке станеться, то, на їхню думку, навколишні села можуть відчути серйозний вододефіцит. Нині ж оцінити можливий вплив діяльності підприємства «Фрукти Полісся» на довкілля і життя людей поряд неможливо.
«Якщо це буде зрошення, де будуть використовуватись будь-які хімічні засоби підтримки або захисту рослин, то це може потрапляти в грунтові води. Мова ж не про Донецький кряж, не про Херсонщину. Мова про регіон, де грунтові води недалечко. З дозволу на спеціальне водокористування відомо, що це великий обсяг води. Це не присадибна ділянка, яку можна полити принісши два відра води. Попередній звіт стосувався однієї свердловини. Ця заява стосується вчетверо більшого обсягу. Зараз, коли почався посушливий період, вперше на Поліссі відбулася пилова буря, частими є лісові пожежі… навіть сама їхня заява на зрошення це сигнал того, що ризик, принаймні для населення найближчих територій, які користуються або поверхневими, або грунтовими водами, є.
Підземні води в радянський час, який ми зараз так критикуємо, не дозволяли використовувати просто так, бо це був стратегічний запас питної води. Зараз кожен, чхаючи на законодавство використовує воду, або чхаючи на законодавство надає дозволи на використання підземних водних горизонтів для зрошення, для охолодження на підприємствах, для бозна чого. Це остання гарантовано чиста питна вода. І якщо її не буде, то це буде катастрофа. Україна вже зараз є найбільш вододефіцитною державою в Європі», – констатує голова правління ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
Гідрогеолог Віталій Затенко каже, що оцінка впливу на довкілля для таких об’єктів обов’язкова, бо вони, фактично, користуються надрами.
«Вода дуже якісна. Якщо ми не будемо мати нормальний облік, то ми не будемо знати, яка там утворюється депресивна воронка. Взагалі у їхньому звіті з ОВД нема ніякої інформації ні про рівні води, ні про моніторинг, ні про водоносні горизонти, які будуть використовувати, ні про плани на це. Без цього видобувати воду не можна», – пояснює Віталій Затенко.
Староста села Омельне Василь Зінчук бачить в сусідстві з підприємством тільки переваги.
«Ви кажете що документів нема? Дивіться, це є компетенція екології і інших структур. Я не компетентний. Я знаю, що вони працюють чітко по всіх канонах. Там не ставок. Там два метра землі вони намостили і зробили чітко його на два метри. Торік за воду 20 тисяч гривень в сільську раду заплатили»
В управлінні екології кажуть, що наступного разу, коли підприємство звернеться по отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, врахують ту ситуацію, що воно почало свою діяльність і без нього.
А в Держекоінспекції зазначили, що перевіряти діяльність ТОВ «Фрукти Полісся» планували ще торік, але через карантин всі перевірки перенесли на 2021-й. Ми також запитали, чи реально зупинити діяльність, яка не пройшла процедури оцінки впливу на довкілля.
«Механізм призупинення є. Але це є крайньою мірою», – каже заступник начальника ДЕІ у Волинській області Сергій Дудка.
До слова, власники ТОВ «Фрукти Полісся» не прості аграрії. 53% капіталу підприємства належить киянці Ользі Воловчук. Ще у 2017 журналісти «Слідства. Інфо» дослідили, що це цивільна дружина і матір дітей тодішнього першого заступника голови Служби безпеки України, уродженця Рівненщини Павла Демчини. Посадовець оформляв на неї рухоме і нерухоме майно, щоб не відображати його у деклараціях.
Подібна ситуація для Волині не виняток, швидше закономірність. У 2019 році «Сила правди» писала про те, як «Волинська ягідка» побудувала велетенські ставки без дозволів». Після цього правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом чи то зловживання, чи бездіяльності посадовців Держекоінспекції. На думку прокурорів, те, що екологи закривали очі на діяльність лохинового бізнесу без оцінки впливу на довкілля, могло спричинити обміління Світязя, про яке на той час не говорив хіба що лінивий.
Після року розслідувань, перевірок і обшуків на підприємствах, справу закрили. А фірми, які фігурували в провадженні, й досі працюють без оцінки впливу на довкілля і далі отримують мільйони з державного бюджету за програмою підтримки ягідництва.
