У Волинській обласній державній адміністрації відповіли на інформаційний запит про те, яка заробітна плата була у голови ОВА Юрія Погуляйка та його першого заступника Сергія Мовенка з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Відповідно чинного законодавства, відповідь на запит мала надійти впродовж п’яти робочих днів. У Волинській ОДА відповіли на третій день після отримання запиту.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях», не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів. Це якраз і стосується заробітної плати і інших виплат голови обласної державної адміністрації та його першого заступника.
Отже, за даними відповіді з підписом заступника керівника апарату – начальника управління організаційної роботи з взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування Вячеслава Кривенюка, начальник обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко з 24 лютого 2022 по 31 грудня 2022 року отримав 784 954,72 грн, а з 1 січня 2023 по 30 квітня 2023 року включно – 322 087,4 грн. Всього – 1 млн 107 тисяч 42 грн. В середньому, його зарплата склала біля 79 тисяч гривень на місяць.
Перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Мовенко з лютого по грудень 2022 року отримав 568 786,57 грн, ще 160 958,35 грн – з січня по квітень 2023 року включно. Всього – 729 744,92 грн, або в середньому по 52 тисячі гривень на місяць.
Проте не можна робити висновок з однієї відповіді запит, що Волинська ОДА завжди надає потрібну інформацію. Наприклад, 14 квітня цього року авторка тексту надіслала запит до Волинської ОДА, але відповіді так і не отримала. Питання стосувалися кількості ракетних обстрілів в регіоні з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
19 квітня від Волинської ОДА надіслали лист про перенаправлення запиту до поліції Волинської області. Натомість, у поліції Волині відповіли, що через агресію російської федерації проти України збір інформації під час війни може мати ознаки диверсійної діяльності. Тому є необхідність перевірки осіб, які таку інформацію збирають.
На думку юриста ГО «Платформа прав людини» Євгена Воробйова, тут є порушення ч.6, 7 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Розпорядник інформації не зазначив причину, чому не можуть надати інформацію у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Про рішення щодо відстрочки повідомляють запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
3) причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;
4) строк, у який буде задоволено запит;
5) підпис.
«Саме по собі посилання на обставини непереборної сили – введення воєнного стану на всій території України не є причиною, яка унеможливлює виконувати ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а тому задіяння інструменту відстрочки розпорядником інформації є протиправним», – коментує Євген Воробйов.
Також юрист уточнив, що запитувана інформація не є закритою. Адже серед забороненої інформації, що передбачено Додатком № 2 до Наказу № 73 від 03.03.2022 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану» немає заборони на поширення кількості ракетних обстрілів на окремих територіях України. До того ж, після кожного ракетного обстрілу Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про місця влучання, направлення, ракет супротивника, отже запитувана інформація, вже була оприлюднена.
«Тому посилання у відповіді розпорядником інформації про необхідність перевірки особи, яка запитує згадану інформацію, можна сприймати щонайменше як необгрунтоване залякування, або недостатня юридична обізнаність в згаданому питанні», – прокоментував юрист.
Тож, наразі регіональна представниця ІМІ у Волинській області готує скаргу до Уповноваженого з прав людини через ненадання відповіді на запит. До слова, у Львівській ОДА відповіли авторці тексту на подібні питання та надали таку інформацію без проблем.
Також цього року Волинська обласна державна адміністрація не надала інформації Центру журналістських розслідувань «Сила правди» про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон. Директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач надсилав до ОДА два запити щодо цієї теми.
На перший запит на початку лютого просто надійшла відмова. Після цього він поспілкувався зі співробітниками департаменту, щоб з’ясувати чи треба відкоригувати запит, щоб отримати результативну відповідь. Після надісланого нового запиту він отримав часткову відповідь на відмову по-іншому. Тому він написав скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. І очікує відповідь на запит.
У першому надісланому запиті Юрій Горбач запитував скановані копії звернень, заявок підприємств, установ, організацій на виїзд за межі України водіїв, які здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, інші важливі для держави функції за період із 24.02.2022 по 31.01.2023. А також скановані копії рішень про дозвіл на виїзд за кордон водіїв, які здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, інші важливі для держави функції за період із 24.02.2022 по 31.01.2023.
«Сила правди» просила надати копії виданих наказів без конфіденційної інформації або інформації з обмеженим доступом, яка може міститися в них, щоб самостійно підрахувати таку статистику. Однак, тоді Волинська обласна державна адміністрація відмовила в наданні таких документів.
Також були ситуації на Волині 13 та 19 травня, коли люди у Луцьку та Волинській області чули звуки схожі на вибухи, але у Волинській ОДА інформацію про вибухи не підтвердили.
