У 2025 році волинським журналістам доводилось працювати без світла, після масових обстрілів, а незалежним редакціям шукати можливості для фінансування через припинення американських грантових проєктів. Окремі журналісти стикнулися з судовими позовами, що теж забирало час та енергію.
Перешкоджання журналістській діяльності
Впродовж 2025 року до облуправління Нацполіції не надходили звернення, пов’язані з перешкоджанням журналістській діяльності або погрозами на адресу медійників. Також у відділі протидії кіберзлочинам області департаменту кіберполіції у відповідь на запит представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб повідомили, що протягом 2025 року звернень від журналістів до кіберполіції через фішингові листи, а також спроб злому їх акаунтів у соцмережах не було. Не зверталися журналісти і щодо погроз в інтернеті. Станом на 17 грудня 2025 року, як і в 2024-му, в області не було кримінальних проваджень, де були були потерпілими журналісти, редактори або блогери. Втім у травні 2025 року року авторка цього тексту, журналістка та регіональна представниця Інституту масової інформації Мая Голуб отримала кілька сповіщень на електронну пошту щодо спроб скидання паролю до її облікового запису ChatGPT. У ГО «Лабораторія цифрової безпеки» підтвердили ймовірність спроб отримати доступ до акаунту.
Початок року без проєктів USAID
Справжнім викликом для деяких незалежних медіа Волині стало припинення у січні 2025 року фінансування проєктів від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Таку допомогу отримували громадські організації «Центр журналістських розслідувань «Сила правди», «СІД Медіа Груп» та «Волинський прес-клуб».
Директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач розповів у коментарі, що головним викликом першого кварталу 2025 року стало саме припинення програми USAID.
«Найбільший виклик – це все-таки припинення програми USAID в Україні в січні цього року. Ми до цього не готувалися і це було доволі несподівано. Проєкт, який мав ще тривати до червня 2025 року, фінансувався саме через програму USAID і фактично на нього припадало 35-40% річного бюджету редакції. Тому наприкінці січня нам довелося екстренно реагувати, шукати вихід з кризи», — зазначив він.
Наприкінці минулого і початку 2025 року редакція «Сила правди» взяла участь у проєкті консалтингової компанії Jnomics, яка допомогла певною мірою подолати цю кризу.
«Нас познайомили і сконтактувалися з чеською організацією «People in Need», яка оперативно відреагувала на цю історію. Ми звернулися до них за допомогою, описали кризу, яка виникла загалом в Україні, нашу ситуацію з проєктом. Нам надали термінову фінансову підтримку на пів року. Тож, так вдалося знайти і закрити дірку в бюджеті, яка виникла через зупинку USAID», — розповів директор Центру.
За словами Юрія Горбача, редакція вдячна за підтримку і організації «People in Need», і аудиторії.
«Коли виникла криза, ми наприкінці січня звернулися до нашої аудиторії і теж попросили про допомогу. Дуже багато людей відгукнулося і зробило нам як одноразову допомогу, так і оформили регулярні підписки, аби фінансово підтримати редакцію», — додав він.
За словами Юрія Горбача, зараз редакція має підтримку від IWPR (Інститут висвітлення війни та миру), отримавши проєкт, який спрямований на підвищення інституційної спроможності організації. Директор резюмував, що одне з досягнень 2025 року — подолання цієї кризи з командою, адже її вдалося зберегти.
Координаторка ГО «Волинський прес-клуб» Богдана Стельмах у лютому 2025 року розповідала, що призупинення фінансування суттєво вплинуло на роботу. Прес-клуб втратив можливість підтримати фінансово регіональні медіа, з якими планували працювати з початку цього року і не мав можливості завершити третю хвилю освітньої програми для експерток. Також організація планувала ще чимало актуальних заходів, які стали на паузу.
Редакторка сайту «Волинь Online» Мар’яна Метельська в коментарі уточнила, що у 2025 році виклики не змінилися. Медіа працювало без грантів, тож, неможливо було наймати людей без фінансування.
«Ми раніше мали хоч якісь проєкти, стипендії тощо. Цього року – нічого», – зазначила Метельська.
Голова ГО «СІД Медіа Груп» Наталія Пахайчук після припинення фінансування також розповідала, що редакція мала великий американський грант від «Інтерньюз-Нетворк», який був опорою їх роботи, і команда розраховувала на новий цикл співпраці з весни.
Судові позови – 2025
Судові справи стали справжнім випробуванням в цьому році для редакцій.
Так, ще у серпні 2023 року група компаній «Техноторг» подала позов проти головної редакторки «Волинь Online» Мар’яни Метельської через її розслідування із назвою «Можна купити російські запчастини «на залишках»: поблизу Луцька працює фірма, власники якої мають зв’язок з агресором».
Група компаній вимагала 750 тисяч грн моральної шкоди. До рішення суду ця судова справа тривала два роки. У липні цього року Горохівський районний суд частково задовольнив позов, зобов’язавши журналістку сплатити 50 тисяч грн (по 10 тисяч кожній компанії, – авт.) і спростувати сім пунктів матеріалу. У вересні 2025 року Волинський апеляційний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції. Після цього редакторка виплатила понад 56 тисяч гривень «Техноторгу» разом з судовими витратами. В ухвалі від 10 листопада Верховний Суд зазначив, що не може прийняти касаційну скаргу до розгляду, оскільки заявник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.
У грудні 2024 року депутат Луцької міськради Роман Бондарук подав судовий позов проти інтернет-видання «Конкурент» та журналістки Наталії Поліщук про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування 50 тисяч гривень моральної шкоди. Судовий позов стосувався матеріалу «Кинув своїх та піариться на допомозі: як депутат Луцькради від «Слуга народу» Бондарук «ліг» під Палицю (відео)». Наразі судова справа ще не закінчилась.
Так само триває судовий розгляд у справі директорка Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Любові Яковчук проти цього ж сайту. На початку 2024 року директорка подала судовий позов до видання щодо п’яти публікацій про неї, розміщені з 19 вересня до 5 грудня 2023 року, з вимогою компенсації моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень.
Ще один судовий позов до «Конкурента» та інших двох медіа з Волині стосується новин на основі сторіс. У лютому цього року бізнеследі Юліанна Дружиніна на своїй сторінці в Instagram повідомила, що її бухгалтерки вкрали у неї гроші. Публікація про це з’явилася на сайтах: «Таблоїд Волині», «Волинські новини», «Конкурент». У публікаціях були скрини зі сторіс й не було коментарів ані Дружиніної, ані її колишніх працівниць. Після публікацій одна з колишніх працівниць подала позов до суду на Дружиніну та три медіа, вимагаючи спростування і стягнення сукупно 200 тисяч гривень моральної шкоди з усіх. Крім того, позивачка просить стягнути з усіх відповідачів 100 тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.
У січні 2024 року ексзаступник голови Волинської ОДА Юрій Гупало заявив, що судитиметься з ТРК «Аверс» через поширену журналістами інформацію, яка, з його слів, не відповідає дійсності. Йдеться про відео «Безвісти пропав заступник Погуляйка: куди подівся Юрій Гупало?» і «Приніс касу», або Чому звільнився Гупало?». 4 липня 2025 року Луцький міськрайонний суд задовольнив позов проти телеканал «Аверс» та визнав поширену інформацію недостовірною і такою, що шкодить честі та діловій репутації експосадовця. Суд зобов’язав телеканал її спростувати, а також стягнув 76 800 грн за експертизу і 40 тисяч грн за юридичну допомогу. Натомість, «Аверс» подав касаційну скаргу до Верховного суду.
10 грудня Верховний суд задовольнив касаційну скаргу «Аверсу».
У вересні 2025 року Луцький міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову колишнього експрокурора Вадима Веніславського та його дочки Анастасії до «Сили правди». Позивачі вимагали спростувати та видалити розслідування, опубліковані у 2023 році. На їхню думку, публікації принижували їхні честь, гідність та ділову репутацію. Судова справа стосувалася розслідувань про розіграний між компанією «Спецкомунтех» та бойфрендом Анастасії Веніславської Дмитром Булюком тендер на придбання вживаного сміттєвоза «Луцькспецкомунтрансом» та матеріалу, як компанія, якою керував Булюк, отримувала мільйонні підряди на ремонти доріг в селищі Олика. Суд вирішив, що публікації «Сили правди», де згадується родина Веніславських, не порушують норм законодавства.
Сила впливу: коли медіа завдає змін
Цього року журналісти довели, що вплив їх роботи на зміни в суспільстві. Наприклад, на сайті «Сили правди» є розділ «Ми вплинули», де можна почитати історії, як своєю роботою журналісти сприяли змінам та викривали негідні вчинки. Зокрема, після розслідування «Сили правди» Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відкрило провадження щодо махінації на аукціонах щодо шести гектарів землі у волинському заказнику.
Також цієї осені Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження щодо волинського судді, який закривав низку адміністративних справ, де фігурували п’яні водії за 2019-2021 роки через закінчення строків давності. Завдяки цьому чимало порушників уникли відповідальності. «Сила правди» досліджувала, як судді карають пяних водіїв ще 5-6 років тому.
Приклад однієї з найшвидших реакцій від органів влади – розслідування про порушення у Волинській обласній психіатричній лікарні №1 міста Луцька. Ще під час роботи над цією темою Уповноважений з прав людини і лікарня почали реагувати на цю історію. Зокрема, звільнили кілька медпрацівників, винесли догани шести медичним працівникам і покарали причетних до порушення прав пацієнтів.
За словами керівника «Сили правди», важливим досягенням їх роботи стало звільнення головного лісівника Волині, Рівненщини Олександра Кватирка.
«Ми багато писали про його діяльність в області всі ці роки, багато було історій, на які варто б звернути увагу правоохоронним органам. І вони ніби й звернули, є низка кримінальних проваджень, в яких фігурує цей вже експосадовець. Сподіваємось, ці справи будуть доведені правоохоронцями до логічного завершення», – зазначив Юрій Горбач.
Найдорожча кава з медійниками заради допомоги військовим
У 2025 році найбільша ставка на благодійному аукціоні «Медіа кава» була за кавування з журналістом Віталієм Портниковим. Купили можливість випити з ним кави троє учасників. Сума разом становила 291 тисячу гривень. Зібрані кошти спрямують на допомогу бійцям ССО ЗСУ та 14 окремого полку БПАК СБС ЗСУ. На другому місці — кавування із олімпійською чемпіонкою, чемпіонкою світу та Європи зі стрибків у висоту, найкращою легкоатлеткою Європи та світу 2024 року Ярославою Магучіх. Можливість випити кави з нею продали трьом людям за 121,2 тисячі гривень. Третє місце зайняла ставка на кавування з журналісткою, юристкою і дослідницею Мирославою Траттнер, яке продали двом учасникам за 70 000 грн і 40 000 гривень відповідно.
Нагадаємо, що найдорожчим лотом 2024 року стала продана кава з Валерієм Залужним. Тоді було зібрано 1,1 млн гривень. А одним з найдорожчих лотів на «Медіа-каві» у 2023 році стало кавування з журналістом «Української правди» Михайлом Ткачем, яке продали на аукціоні за більш ніж мільйон гривень.
Як раніше писав ІМІ, «Медіа-кава» виросла з проєкту «Кава з волонтером», який започаткувала у 2015 році група волонтерів. Авторкою проєкту та ідейною натхненницею є Вероніка Федосова-Цибульська, відома волинська волонтерка і зооволонтерка. Завдяки проєкту «Медіа-кава» можна зустрітися з відомими людьми за гроші, якщо ставка буде найбільшою. За правилами аукціону, зустрітися за чашкою кави можна офлайн або онлайн. Крім того, на аукціоні можна придбати різні речі, зокрема, вироби ручної роботи, колекційні монети, марки, браслети, картини, солодощі, які передають люди, щоб підтримати військових в такий спосіб.
Медіа та нові ініціативи
Від початку 2025 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала у Волинській області 19 медіа. Про це стало відомо з відповіді на запит. Також у Луцьку в цьому році з’явився клуб медіаграмотності. Його учасники — активні студент(к)и й молоді професіонал(к)и. Клуб створили в рамках проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації» ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.
У 2025 році до оновленої Мапи рекомендованих медіа, яку формують Інститут масової інформації (ІМІ) та «Детектор медіа», увійшли 29 медіа Волинської області. Серед них 26 інтернет-видань, один центр журналістських розслідувань, телебачення і радіо.
Також цього року у громадах Волинської області розпочали роботу нові гіперлокальні кореспонденти Суспільного. Це журналісти, які живуть у віддалених селах і містечках та висвітлюють місцеві події безпосередньо на місцях. Їхня робота дозволяє Суспільному оперативно та якісно інформувати про життя регіонів, а також будувати довіру з аудиторією, для якої місцеві історії — найцінніші.
Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області
