У 26-ти медичних закладах Волині – 224 апарати штучної вентиляції легень. Близько 82% з них – робочі, а решта або не працює, або потребує ремонту чи заміни через знос. Така статистика щодо забезпечення волинських лікарень основним обладнанням для порятунку важкохворих на Covid-19.
В Україні триває карантин через пандемію коронавірусу і кількість хворих зростає. За даними на 15 квітня їх уже 3,8 тисячі, а в Волинській області – 100. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував, наскільки готові волинські лікарні приймати пацієнтів, які потребуватимуть штучної вентиляції легень.
224 апарати ШВЛ: де вони та в якому стані
За даними станом на кінець березня-початок квітня на Волині – 224 апарати штучної вентиляції легень.
Робочих – 176 (78%). Ще 8 апаратів (3,5%) працюють, але потребують технічного обслуговування. 24 апарати (10,7%) взагалі не працює, 13 (5,8%) – потребують ремонту.
Медики також зазначають, що із усіх 224 апаратів щонайменше 19 (8,5%) потребують заміни.
Такі дані «Сила правди» зібрала звернувшись з запитами про кількість та стан апаратів ШВЛ як до самих медзакладів, так і до управлінь охорони здоров’я Луцької міської ради та Волинської облдержадміністрації.
Так, за офіційними даними міського та обласного управлінь охорони здоров’я, в регіоні станом на кінець березня-початок квітня було 235 апаратів штучної вентиляції легень, з яких 18 – в закладах Луцька (міській клінічній лікарні та пологовому будинку). Водночас, ми виявили, що дані від деяких медзакладів суттєво відрізнялися від даних централізованої статистики.
«Сила правди» порівняла інформацію надану медичними закладами та управлінням охорони здоров’я. Окрім кількості ми звернули увагу на стан обладнання та його вік. І ось що з того вийшло.
Найбільше апаратів штучної вентиляції легень мають три лікарні обласного значення. Зокрема, у розпорядженні Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання – 42 апарати, з яких 24 повністю робочі, 13 потребують ремонту і 5 не працюють. Волинська обласна клінічна лікарня повідомила про 20 апаратів ШВЛ, з яких один потребує заміни. У Луцькому клінічному пологовому будинку — 15 апаратів, 11 з них робочі.
В решті волинських лікарень апаратів менше: від одного до дванадцяти на заклад.
Нюанси медичної статистики: чому централізовані дані відрізняються від реального стану справ
Централізовані дані про апарати не співпали із безпосередніми відповідями Горохівської, Турійської районних лікарень та, навіть, обласної інфекційної лікарні.
У Турійську запевняють, що апаратів чотири, а не десять, як повідомили в обласному управлінні охорони здоров’я. Ще два, за словами працівників, мають доставити до кінця квітня.
«Ми маємо тільки чотири апарати ШВЛ. Один нам мають подарувати, один нам мають купити. Буде шість. Ще один з наявних потребує ремонту. Ми його пробували самі зробити, але не вийшло. За останньою інформацією, його мають забрати на ремонт скоро. Але де в документах взялось десять, ми не знаємо. Ми не подавали такої інформації, в нас їх і не було стільки», – розповідає головний лікар Турійської районної лікарні Петро Мельничук.
Так само інформація обласного УОЗ не збігається з даними, які надала Волинська обласна інфекційна лікарня. Кількість апаратів в обох звітах однакова, проте перелік за назвами і роками випуску різниться у кількох позиціях.
Чому може виникати така невідповідність, пояснив завідувач реанімаційного відділення Волинської обласної клінічної лікарні Павло Гащишин:
«Я бачив звітність, яку подавало управління охорони здоров’я. Ті люди, які відповідають за статистику, не завжди є фахівцями. Там, наприклад, був написаний кисневий екстрактор, який вони сприйняли як апарат ШВЛ. Вони цього не зрозуміли і подали його в список. Тобто фахівці різного роду займаються різною статистикою. І тому може бути невідповідність», – говорить медик.
Також лікар розповідає, що різну інформацію можуть подавати і ЗМІ, адже запити, які вони надсилають в лікарні, мають різні формулювання. Як приклад Гащишин наводить наркозно-дихальні апарати, які можна використовувати для штучної вентиляції легень лише в окремих випадках, проте, і вони часто потрапляють у статистику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯК НА ВОЛИНІ РОЗПОДІЛИЛИ ЕКСПРЕС-ТЕСТИ, МАСКИ І КОСТЮМИ З КИТАЙСЬКОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Загалом же у розпорядженні українських лікарень, за словами заступника міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, станом на середину березня було понад 3 500 апаратів штучної вентиляції легень.
Як пише «Радіо Свобода», серед інших країн найбільше апаратів ШВЛ має США – близько 160 000. Німеччина до початку пандемії мала 25 000 апаратів, а згодом закупила ще 10 000. Близько 10 000 одиниць дихального обладнання має Італія. Менш забезпеченими «вентиляторами» виявились Британія (8 000) та Франція (5 065).
Зазвичай лікарні не стикаються з гострою нестачею так званих дихальних апаратів, адже зупинка дихання стається тільки у критичних ситуаціях – при легеневих кровотечах, набряках легень або мозку, пневмонії та тяжких отруєннях. Дефіцит виникає безпосередньо в умовах пандемії, коли точно передбачити спалах хвороби задовго до того, як він відбудеться, просто неможливо.
Старші не означає гірші?
Також «Сила правди» на основі даних медичних закладів про 108 апаратів штучної вентиляції легень порахувала, що середній їхній вік – 11 років. щонайменше 77 апаратів (34% з усієї кількості в області) – віком 10 або більше років.
Зробити однозначні висновки про те, чи стане на заваді вік апаратів, складно. За словами головного анестезіолога Луцької міської клінічної лікарні Ярослава Семицького, говорити про те, скільки в середньому може прослужити один такий апарат, буде некоректно, адже всі вони мають свої технічні особливості.
«Кожен апарат має свій технічний ресурс і зношеність. Для цього, відповідно, є інструкція по користуванню, де вказано, коли він повинен мінятись. Це так само, як машина. Будь-яка машина має свій технічний ресурс. Так само і дихальний апарат», – коментує Семицький.
В той же час його колега з Волинської обласної клінічної лікарні стверджує, що у довговічності апаратів сумніватись не варто і працювати вони можуть впродовж кількох десятків років.
«Є різні апарати ШВЛ і є різні типи вентиляції. Але прослужити апарат може скільки завгодно. Я працюю 30 років і застав при приході на роботу апарати, які були випущені ще до мого народження. І вони працювали», – говорить один з анестезіологів лікарні.
З початком поширення коронавірусу в Україні вітчизняні лікарні почали не лише закупляти тести для виявлення Covid-19 та захисні засоби для медиків, а й перевіряти та оновлювати апарати штучної вентиляції легень. Закупівлі тривають і досі. До прикладу, Луцька міська клінічна лікарня вже провела закупівлю чотирьох апаратів ШВЛ і незабаром має укласти угоду з постачальником. Вартість одного – 750 тисяч гривень.
За даними порталу громадського контролю держзакупівель Dozorro, станом на 12 квітня державні структури в Україні закупили через Prozorro 636 апаратів штучної вентиляції легенів на понад 500 мільйонів гривень. Із них 19 на 13,4 мільйона гривень – на Волині. Тож незабаром статистика якоюсь мірою покращиться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КОВЕЛЬСЬКА ЛІКАРНЯ КУПИЛА 75 ЕКСПРЕС-ТЕСТІВ НА КОРОНАВІРУС: ПО 275 І 420 ГРИВЕНЬ
Зараз же у волинських медзакладах щонайменше третина апаратів ШВЛ – українського виробництва із державного заводу «Буревісник». Нещодавно МОЗ та державний концерн «Укроборонпром» анонсували початок роботи над відновленням виробництва апаратів на «Буревіснику», який збанкрутував 12 років тому.
Оскільки процес відновлення заводу буде довгим, спершу «Укроборонпром» відкриє конструкторську документацію з виготовлення такого медичного обладнання, якою зможуть користуватись приватні фірми.
Апарат ШВЛ як шанс на життя для тяжкохворих
«А може ви знайдете депутата, який подарує нам пару нових апаратів ШВЛ?», – запитує один з лікарів луцького тубдиспансеру після нашого питання про кількість вищезгаданих апаратів у лікарні. І додає, що інтерес журналістів до цієї теми виріс, проте бажаючих допомогти з новим обладнанням не більшає.
Воно ж знадобиться тим пацієнтам, чий перебіг хвороби матиме ускладнення, які не дозволятимуть хворому дихати самостійно.
Коронавірус передається повітряно-крапельним шляхом і вражає органи дихання. Потрапивши в клітини організму людини, вірус створює власні копії і таким чином починає вражати нові клітини. Якщо імунна система не може впоратися з вірусом своєчасно, виникає запалення, яке призводить до ускладнення процесу дихання.
В трахею таких пацієнтів через рот, ніс або надріз у нижній частині горла поміщають трубку, через яку апарат ШВЛ подає у легені насичене киснем повітря. Ця процедура є досить болючою і позбавляє хворого можливості розмовляти, пити та їсти, тож найчастіше підключену до «вентилятора» людину вводять у медикаментозний сон.
Саме штучна вентиляція легень є чи не єдиним способом порятунку людей з тяжким ураженням органів дихання. Необхідне для процедури обладнання коштує немало – в середньому від 400 тисяч гривень за один апарат. Тож і цінується в умовах пандемії Covid-19 особливо.
Скільки апаратів виділено і уже задіяно для хворих на Covid-19
Наприкінці березня Міністерство охорони здоров’я порадившись з Національною службою здоров’я та обласними державними адміністраціями визначило перелік медичних закладів, куди будуть госпіталізовані важкі пацієнти першої хвилі пандемії коронавірусу.
На Волині це вісім закладів: чотири в Луцьку (Волинська обласна інфекційна лікарня, Волинська обласна клінічна лікарня, Луцький клінічний пологовий будинок та Волинське обласне дитяче територіальне медичне об’єднання) та чотири в районах (Ківерцівське та Любомльське територіальні медичні об’єднання, Ковельське міськрайонне та Нововолинська міська лікарня).
За офіційними даними їхнє оснащення тоді виглядало так:
З початку квітня Міністерство цифрової трансформації України створило інструмент, який дає можливість відслідковувати заповненість медичних закладів та апаратів штучної вентиляції легень пацієнтами з коронавірусом.
За його даними станом на 14 квітня у восьми названих медзакладах Волині наявні 111 апаратів штучної вентиляції легень, з яких важкохворими на Covid-19 уже зайнято 16.
Волинські медики практично одностайно прогнозували пік епідемії коронавірусу на Волині на середину квітня. Деякі лікарі прогнозували близько 1000 хворих в області, інші – до 4 тисяч.
Разом з тим, станом на 15 квітня на Волині офіційно зареєстровано 100 випадків захворювання.
Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy
