У деяких волинських медіа можна знайти у стрічці новин фейки про коронавірус. Також бачимо додуману та перекручену інформацію з інших медіа і, як наслідок, поширення брехні.
Фейки про COVID-19 вражають. Так, була опублікована точна цифра без аргументованих доказів скільком мільйонам українцям загрожує безробіття через карантин. Інший фейк — про те, що 90% людей із «COVID-19» не є заразні для оточення. Також опублікували фейковий заголовок-«страшилку» про те, що новий мутований коронавірус заразніший у 10 разів.
Незалежні експерти провели аналіз інформаційного простору Луцька в рамках проєкту за підтримки британської фундації Thompson Reuters та в партнерстві з Інститутом масової інформації.*
Загалом за період моніторингу було виявлено аж 39 публікацій з маніпуляціями та 3 фейки. Експертів надзвичайно турбує той факт, що всі виявлені в луцькому інформпросторі фейки стосувалися теми коронавірусу.
49% маніпуляцій стосувалися місцевих виборів. На другому місці виявилися маніпуляції на тему коронавірусу і медицини (23%). Інші теми маніпуляцій – «Велике будівництво» (8%), місцева влада (5%), трудова міграція (5%), стосунки між державами (2%) тощо.
Під час дослідження важливо було з’ясувати, хто створює й поширює неправду та маніпуляції, хто публікує створену іншими брехню, хто використовує маніпулятивні технології, хто стає піар-майданчиком для політиків.
З усіх промоніторених сайтів не було виявлено маніпуляцій чи фейків на момент публікації на сайті «Район.in.ua», але на цьому сайті було 3 публікації з ознаками замовності про «Велике будівництво». Не було фейків та перебільшень і на сайті «Перший».
Після публікації матеріалу на сайті «Сила правди» з редакції Район.in.ua звернулися до однієї з авторів тексту, що вони готові відредагувати й прибрати зайве у виявлених матеріалах із ознаками замовності. Станом на 18 вересня після редагування три тексти про «Велике будівництво» наразі не мають ознак замовності. Отже, після виправлення сайт Район.in.ua у період моніторингу не має жодного «джинсового» матеріалу.
Найчастіше зустрічаються маніпуляції із викривленням фактів у заголовках.
Також у новинах є іміджеві матеріали з політиками на фото з різних ракурсів. Політики приходять до нової відремонтованої школи й фотографуються там, щоб люди сприймали, як «хороших господарників». Такі «прийоми» доволі часто використовують. Були також матеріали із аналізом того, хто з політиків мав би відкривати школу, а хто ні. Наприклад, в тексті із заголовком «Як Погуляйко у окрузі Рубльова школу відкривав».
КОРОНА-фейки
Тема COVID-19 вже давно стала топ-темою не лише у волинських медіа, а й у всеукраїнських. Проте не всі працюють з цією темою обережно, дотримуючись журналістських стандартів й перевіряючи факти. У трьох виявлених фейках про коронавірус перекручена інформація, взята з інших сайтів.
І як наслідок, читач отримує фейк, а не достовірну інформацію.
Щоб виявити фейк у медіа, треба не лише дивитись на першоджерело, а й на переклад тексту: чи збігається передрук із оригіналом. Посилання на відоме медіа не гарантує того, що інформацію дослівно і точно передали.
На сайті «Волинські новини» опублікована інформація із заголовком «Карантин загрожує безробіттям 5 млн українців». Одразу виникає думка: «Чому саме 5 мільйонів, не чотири, не три?» Чому мільйонам загрожує безробіття, а не тисячам? Звідки така впевненість щодо майбутнього із такою точною цифрою 5 млн?
У тексті йдеться: «Подовження карантину до кінця жовтня негативно позначиться на ринку праці. За підрахунками експертів, через падіння обсягів виробництва роботу можуть втратити від двох до п`яти мільйонів українців». Але про яких експертів мова? У текстах із достовірною інформацією в експертів є імена, прізвища, посади вказані з організації, де працюють. А в даному тексті цього немає.
Як пише Європейська правда, станом на 6 серпня 2020 року статус безробітного мали 502 тисячі українців, за період дії карантину (з 12 червня по 4 серпня) статус безробітного отримали 406 тисяч українців).
На сайті «Волинські новини» є текст із заголовком «Виявили в 10 разів небезпечніший мутований коронавірус». Це приклад створеного фейку на коронавірусну тематику. Видання посилається на новину з сайту Корреспондент із посиланням на The Star. Однак у жодному з текстів цих видань не зазначено, що цей вірус небезпечніший в 10 разів. Згадані видання пишуть зовсім про інше й там немає ні слова про це. Також у заголовку «Волинські новини» не вказали, що мутований вірус виявлений в Індонезії.
Третій фейк на тему коронавірусу обнадіює неправдою. У тексті з назвою «До 90% людей з COVID-19 не заразні для оточення: дослідження» на сайті «Під прицілом» стверджують, що до 90% людей, які пройшли тестування на COVID-19 в Массачусетсі, Нью-Йорку і Неваді в липні, отримали позитивний результат й практично не мали слідів коронавірусу в організмі. Люди, які не вірять в коронавірус тільки порадіють такій інформації на сайті, що підтверджує їх припущення. При цьому в самому заголовку безпідставне узагальнення про 90% та ще й без згадування країни, де проводилось дослідження.
Медична тематика і маніпуляції
У тексті на сайті «Волинські новини» з назвою «Нехай помирає вдома»: показали запис розмови медиків про пацієнта з підозрою на COVID-19» є неспівпадіння тексту й заголовку. Адже ніхто з лікарів не акцентував на тому, щоб пацієнт помирав вдома. Новина із аналогічним заголовком є на сайті «Під прицілом« і «Твій портал». На сайті «Буг» теж про це писали, але з іншим заголовком «Не обнадіюйте його»: запис розмови медиків про пацієнта з підозрою на COVID-19».
У вказаних публікаціях журналісти посилаються на запис, оприлюднений журналістом Андрієм Павловським і не пробують підтвердити чи спростувати самі цю інформацію. Також вони не публікують офіційну позицію МОЗ та виносять у заголовок фразу, яка вирвана навіть із контексту цієї розмови.
Про «медичні властивості «бджолиного молочка пишуть на сайті «Твій портал» у матеріалі із назвою «Які хвороби допомагає подолати бджолине молочко». Йдеться про досить чутливу тему медицини, тому важливо встановити, чи є науково доведено, що бджолиним молочком можна вилікувати якусь хворобу?
Журналісти публікують слова бджоляра, який називає медичні та «магічні» властивості бджолиного молочка, та стверджують, що «йому під силу перемогти чимало захворювань» без жодного додаткового наукового обґрунтування таких властивостей. Без оцінки профільних експертів та підтвердження науковими дослідженнями твердження про роль бджолиного молочка у «лікуванні» може давати людям необгрунтовані сподівання та навіть бути небезпечним для їх здоров’я.
У сюжеті телеканалу «Аверс» є коментар лідера партії «За майбутнє», народного депутата Ігоря Палиці про те, як визначають з його точки зору карантинні зони в Україні. Він у ефірі ток-шоу «Право на владу» висловив своє бачення цього:
«В уряді вони беруть білий листочок і тикають точкою в карту України…А яку сьогодні зону визначити червоною зоною, а яку помаранчевою?»
Проте карантинні зони на території України визначає Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на засіданні, а політик не дає логічного пояснення того, чому вважає підходи членів комісії настільки непрофесійними.
Маніпуляції на тему політики
Хоч місцеві вибори відбудуться 25 жовтня цього року, медіа вже активно висвітлюють тему майбутніх виборчих перегонів.
Зокрема маніпулюють у публікації на сайті інформаційного агентства «Конкурент» із заголовком «За майбутнє» і «СВІДОМІ»: хто може отримати владу в Луцьку». Вона є частиною статті, передрукованої із сайту bykvu.com. Як авторка статті вказана головна редакторка bykvu.com Тетяна Ніколаєнко. При цьому у передрукованій частині матеріалу на сайті «Конкурент» чимало припущень щодо перебігу та результатів виборчої кампанії присвоєні «експертам», чиї імена ні у статті, ні у передруці не вказані.
Також маніпуляція міститься у заголовку, де вказані лише дві політичні сили, які нібито можуть «отримати владу». Натомість у самій статті вказано більше учасників кампанії, а деякі політичні сили, які планують брати участь у виборах, взагалі тут не вказані.
Ще одна поширена маніпуляція пов’язана із згадуванням «кандидатів». Адже відповідно до статті 216 Виборчого кодексу України, офіційне висування кандидатів у депутати, кандидатів на посади сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування. Тобто на цих виборах — з 15 по 24 вересня. Тому в публікаціях про «висування кандидатів» за цей період жоден із них не міг бути висунутий як кандидат на місцевих виборах.
Відомий луцький політик та бізнесмен Андрій Покровський представив кандидатку на посаду міського голови міста Луцька від «Свідомих» Аллу Надточій.
У відеосюжеті на сайті «Конкурент» є цитата депутата Луцької міської ради та потенційного кандидата у депутати Луцької міської ради від «Громадянського руху «Свідомі» Андрія Покровського, яка стосується гендерних питань:
«В світі жінки мають на сьогоднішній день такі самі можливості, таку саму роль, як і чоловіки. Прикладом того є Ангела Меркель, Хіларі Клінтон або та сама Тереза Мей у Великобританії»
Депутат робить безпідставний висновок про рівні можливості жінок та чоловіків «у світі» на основі того, що названі жінки були відомими політичними лідерками. При цьому сюжет не містить згадок про загальні тенденції щодо представництва і прав жінок і чоловіків у політиці та інших сферах.
Щоб оцінити, наскільки не рівними є жінки та чоловіки, часто використовують глобальний Індекс гендерної нерівності (Gender Inequality Index), презентований Програмою Розвитку ООН. За даними ПРООН, жінки та чоловіки не мають цілком рівних можливостей у жодній країні світу.
Програма «Луцьк Європейський» на «12 каналі» складається із сюжетів із виключно позитивною оцінкою діяльності міської влади Луцька. У багатьох сюжетах без логічного пояснення спікером виступає радник міського голови Ігор Поліщук, який може стати кандидатом на посаду міського голови Луцька.
На ТРК «Аверс» теж є сюжети, де лише в позитивному світлі показують радника міського голови Ігоря Поліщука, він доволі часто виступає там спікером. Також на цьому телеканалі є сюжети про Благодійний фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Завдяки такій назві ім’я народного депутата та лідера партії «За майбутнє» звучить в ефірі телеканалу часто. Є позитив і про нардепа Вячеслава Рубльова в сюжетах «Аверсу».
На сайтах «Твій портал», «Під прицілом» є тексти із однаковим заголовком «Місту потрібен такий господар», — лучани про Ігоря Поліщука». Передрук із «Твого порталу» є на сайті «Волинські новини» із схожим заголовком «Місту потрібен такий керівник. Або один день з Ігорем Поліщуком».
У загаловках матеріалів нав’язується думка, що всім лучанам потрібен такий керівник. У тексті старались, аби створити позитивне враження про героя.
На сайті «Під прицілом» є текст із заголовком «Прагнучи перемогти, ексректор ЛНТУ Петро «Підрахуй» намагається фальсифікувати вибори». На 12 каналі матеріал іх назвою «Міносвіти просять відсторонити Савчука від посади в.о. ректора ЛНТУ» без коментарів головного героя.
У серії матеріалів автори стверджують, що очільник Луцького національного університету Петро Савчук напередодні чергових виборів ректора «здійснює адміністративний тиск на підлеглих та перевищує свої повноваження під час підготовки до виборів очільника університету». При цьому посилаються на ймовірних опонентів Савчука під час прийдешніх виборів та не надають йому можливості відповісти на звинувачення.
Маніпуляції соціологією
Відповідно до нового виборчого законодавства, процес висування кандидатів в депутати, кандидатів на посади селищного, сільського голови і міського голови і подання відповідних документів до ТВК, розпочинається лише 15 вересня і буде тривати протягом 10 днів. Однак деякі медіа вже публікують підозрілі дослідження, зазначаючи, хто може перемогти.
Повідомили, хто з кандидатів на посаду мера одного із міст на Волині лідирує за даними соцопитування
Але якщо ще всі не зареєструвались, як кандидати, то про яку перемогу на виборах можна говорити?
Ні в оригінальній публікації на сайті «Буг», ні в її передруці на ресурсі «Під прицілом» не вказані замовник та виконавець такого «соціологічного дослідження», похибка та інші необхідні дані, які б дозволили перевірити правдивість вказаних результатів.
Важливо, що соціологічні дослідження мають проводити незалежні установи чи інституції.
У Етичному кодексі українського журналіста зазначено, що не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.
Крім того, у на сайті «Волинь24» є маніпулятивний заголовок із назвою «Волинянина арештували за те, що поїхав за кордон на заробітки». У тексті зазначено, що волинянин, незважаючи на встановлені судом обмеження, вирішив поїхати на заробітки до Польщі. За це його арештували на 4 місяці. Але прочитавши заголовок може скластись враження, що волиняна арештували через те, що він поїхав за кордон.
Ще один заголовок на тему трудової міграції був опублікований на цьому ж сайті. Зокрема, «У Польщі обмежили видачу дозволів на роботу для українців». Якщо пошукати цю інформацію на польських сайтах, то там у заголовках зазначено, що менше дозволів видано через коронавірус.
Оцінка маніпуляцій, прогноз і рекомендації на передвиборчий період
Чим ближче дата місцевих виборів, тим більше політики захочуть привернення уваги до себе та публікацій про них. Важливо не втрачати пильність та аналізувати таку інформацію. Також політики можуть активізуватись у «показовій» благодійності особливо перед виборами.
- Маніпуляції найчастіше трапляються в заголовках. Деякі сайти маніпулюють в заголовках, текстах, щоб замовники маніпуляцій на виборах набрали собі «бали». Також деякі медіа «грішать» клікабельними назвами матеріалів, що не завжди відповідають тексту новини та дійсності.
- Ми виявили, що деякі редакції фейки поширюють спеціально, щоб обдурити, або ж привернути увагу до теми, що «сіє паніку». Аби відрізнити такий матеріал, треба дивитися на першоджерело. Хто першим поширив чи озвучив таку інформацію? Також важливо подивитися чи правильний переклад, якщо поширена інформація з іноземного ЗМІ. А ще важливо, звідки поширюється інформація і чи не сайт фейкових новин.
- З наближенням виборів ми можемо побачити все більше джинси на сторінках медіа. Джинса, або немаркована політична агітація, завжди є маніпуляцією тому що вона покликана акцентувати на позитивному іміджі кандидата або партії. Це та сама реклама, метою якої є «продати товар». Однак цю рекламу буває складно відрізнити від реальної новини. Ми рекомендуємо журналістам і медіа, які поважають свою аудиторію, маркувати такі матеріали хоча б якимись позначками, а на сайті розшифрувати, які позначки ставлять до рекламних текстів.
- Ми прогнозуємо що зі зростанням кількості захворювань на коронавірус, може зростати і кількість фейків на цю тему. Рекомендуємо журналістам не використовувати чужі переклади з іноземних джерел , а старатися робити власні. Як показав аналіз, це може бути причиною поширення фейків. Рекомендуємо використовувати такі джерела із «білого списку» Інституту масової інформації. Зокрема, це Укрінформ, «Ліга», «Український тиждень», «Українська правда«», Радіо Свобода, «Цензор», «Громадське», «Дзеркало тижня», «Новое время» та інші.
- Щодо теми «СOVID-19» треба читати в першу чергу офіційні сайти. Зокрема, сайт Всесвітньої організації охорони здоров’я, UNICEF, сайт Міністерства охорони здоров’я України, урядовий сайт covid19.com.ua. А ще можна підписатися на також їх офіційний канал у Телеграм.
Також радимо читати сторінку проєкту «По той бік новин», StopFake, VoxCheck. Варто читати незалежні видання, які не належать олігархам.
Ми рекомендуємо надавати у матеріалах лише підтверджені факти, з вказанням достовірних джерел. Інформація, що викликає в журналіста сумніви, має бути перевірена.
*До вибірки потрапили матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, Під прицілом, Буг, Твій портал) та два телеканали – 12 канал і ТРК «Аверс». Період моніторингу – 31 серпня – 6 вересня 2020 року. З методологією дослідження можна ознайомитися за посиланням.
** Проект реалізується ГО «Інституту масової інформації» і фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністе́рства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
