Основне завдання пропагандистів — створити таку інформацію, щоб в неї вірили. Пропаганду поширюють в інтересах влади та легко розганяють маніпуляції та фейки.
Фейки транслюють по різних каналах і сайтах, щоб нав’язати свою версію того, що відбувається в країні й навколо. Змусити аудиторію в це повірити «допомагають» і російські псевдо-ЗМІ — «Лента.ру», «ТАСС», «Интерфакс», «КоммерсантЪ», «Россия 24», «РИА новости» та інші. На них буває посилаються білоруські сайти. Тому в білоруській пропаганді часто звучать кремлівські тези.
Війну в Україні пропагандисти навмисно називають «украинским конфликтом», при цьому спеціально не додають передісторію про повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Крім того, активно поширюються вигадки про «громадянську війну».
У білоруському інфопросторі є вигадані історії про спроби обстрілу своїх територій українськими військовими. Такі повідомлення переважно йдуть з російських сайтів, або взагалі без посилання на джерела. Влітку цього року поширювалася брехня про створення біологічних лабораторій в Україні за сприяння США. Нещодавно з’явилися фейкові повідомлення, що українська влада продає дітей на органи за кордон.
Аналітик проєкту Media IQ Павлюк Биковский розповів, де найчастіше поширюється білоруська пропаганда в Білорусі:
«Основним джерелом інформації для білорусів, які живуть в Білорусі залишається телебачення, яким керує режим Лукашенка (йде мова про білоруські державні телеканали «Беларусь 1», «ОНТ», «СТВ», так і гібридні білорусько-російські канали – «НТВ-Беларусь», «РТР-Беларусь»). Ця аудиторія системно і регулярно отримує провладну та переважно російську медіаповістку та прокремлівський погляд на основні події у світі. Це один із головних факторів ризику інформаційної безпеки держави».
Байки пропаганди
Крім України, зараз активно розганяються фейки та маніпуляції про Польщу, яка підтримала Україну після повномасштабного вторгнення Росії. Наприклад, на сайті «БелТа» є розмова з воєнним експертом Білорусі, який припустив наступ польських військ на захід України. Звісно, такі фейки мають початок з російських сайтів, наприклад, як NEWS.ru.
Наприклад, на сайті білоруського телеграфного агентства «БелТа» є стаття із назвою «Навіщо Польщі найсильніша армія в Європі?». У тексті навіть є посилання на Міністра національної оборони Польщі Маріуша Блащака, який розповів, що за два роки польська армія за два рок може стати найсильнішою в Європі. Слова польського посадовця є правдиві, адже його цитату можна знайти на сайті «Gazeta Prawna». Але далі на сайті «БелТа» написали повну маячню, що польська армія стає сильнішою, щоб тримати поляків у страху.
У білоруській пропаганді з посиланням на російські сайти намагаються виправдати дії країни-агресора Росії та перекласти відповідальність на інших. Наприклад, як у тексті з посиланням на російського президента «Путін: Захід робить все для ще більшого розпалювання конфлікту в Україні та втягування інших країн».
Вплив пропаганди небезпечний, адже у Білорусі визнали фото президента Польщі «екстремістським». Як пише «Радыё Свобода», у липні 2023 року поліція міста Рогачов Гомельського району Республіки Білорусь склала протокол на активіста Дениса Дашкевича за розміщення у мережі «пропаганди екстремістської діяльності». Зокрема, до пропаганди віднесли фото президента Польщі Анджея Дуди…
Як змінилася пропаганда за рік
За даними моніторингу Media IQ, якщо в 2022 році більше за всіх пропаганду використовував телеканал «Беларусь 1» — в середньому 67 % від загальної кількості досліджених повідомлень, то за перше півріччя 2023 року лідером став канал ОНТ з 60 %. А от «Беларусь 1» і СТВ показали рівну кількість використання пропаганди — по 56 % від всього контенту.
Аналітик проєкту Media IQ Павлюк Биковский розповів, що зараз серед найбільш популярних і постійних наративів є те, що «білоруська влада все робить правильно». А до постійних наративів – «Білорусі загрожують та негативно впливають ззовні». Загалом є конструювання образу ворога у вигляді «колективного Заходу» та України, пов’язаний із цим заклик згуртуватися з правлячим режимом та захистити Білорусь від зовнішнього супостату.
Те, що Білорусі загрожує «нападение» автивно писали ще в 2022 році.
«А я сейчас вам покажу, откуда готовилось на Беларусь готовилось нападение». Ця фраза самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, яка вмить стала вірусною, ідеально ілюструє довгий шлях пошуків російською пропагандою пояснень вторгнення в Україну.
На початку березня у соцмережах активно розповсюджували пропагандистську «новину» від російського ТАСС, яка розповідає про нібито знайдені російськими військовими «секретні документи», що підтверджували підготовку наступу ЗСУ та на Донбас. Поширювалась неправда, мовляв, вторгнення Росії в Україну зірвало ці плани. Далі почали з’являтися «нові версії», які мали б розкрити нібито плани України щодо нападу на Білорусь.
Звісно, Україна не планувала і не планує вчиняти жодних агресивних дій щодо Білорусі, а будь-які подібні заяви є лише приводом до залучення білоруської армії у війну проти України. Про це раніше заявляв Міністр оборони України Олексій Резніков.
Часто буває, що пропаганда суперечить своїм попереднім повідомленням. Так, як із «нападением». То пропагандисти заперечують, що Росія напала на Україну, то шукають цьому виправдання.
Чи можуть в Білорусі читати інші медіа
Аналітик проєкту Media IQ Павлюк Биковский розповів, що значна частина аудиторії в Білорусі 2020 року навчилася користуватися VPN.
«У серпні 2020 року жителі Білорусі зіткнулися із блокуванням в інтернеті всього, окрім державних сайтів. Тоді багато активістів та журналістів користувалися платним канадським VPN TunnelBear, але найбільш популярним став також канадський, але умовно безкоштовний VPN Psiphon. Голова Psiphon Inc. Майкл Халл в інтерв’ю DW розповів, що 10 серпня 2020 року кількість білоруських користувачів сягала 1 мільйона на добу, тоді як загальна кількість користувачів інтернету становила 5 мільйонів. Влада блокувала завантажувальну сторінку Psiphon, але активісти розповсюджували програму на флешках», — зазначив він.
Експерт додав, що публічний безкоштовний проксі або VPN доступний всім, але бувають моменти, коли через нього підключається одночасно дуже багато користувачів, або влада може заблокувати. Втім, забанити можуть і платний VPN, особливо якщо йдеться про найпопулярніші сервіси. Сайти провідних інтернет-видань заблоковані, їх користувачам загрожує адміністративна (якщо ресурс визнаний екстремістським) або навіть кримінальна відповідальність (якщо група громадян, пов’язаних з виданням, визнана екстремістським формуванням).
Павлюк Биковский розповів, що 17 медіа та медіаорганізацій визнано владою «екстремістськими формуваннями/організаціями» (Белсат, БелаПАН, Euroradio, TUT.BY, Kyky.org, «Наша Ніва», «Радыё Свабода», «Хартыя’97», «Флагшток», «Hrodna.life», «Volkovysk.by», «Маланка Медыя», «Бобруйск Online», «Брестская газета», БАЖ, МОСТ, Zerkalo.io), 19 представників медіа визнано екстремістами та 7 представників медіа визнано терористами.
«Інша річ, що реальна потреба читати заборонені в Білорусі сайти не є такою високою через те, що немає очікування швидких змін чи яскравих політичних подій усередині країни. Російські медіа активно займають ніші, що пустують, після блокування безлічі сайтів незалежних білоруських ЗМІ», — зауважив Павлюк Биковский.
Як вберегтись від пропаганди
Експерт Павлюк Биковский вважає, що треба розвивати критичне мислення та медіаграмотність:
«Потрібно, щоб у користувача було уявлення про репутацію медіа, щоб у матеріалі були посилання на джерела інформації, щоб споживач контенту розумів, звідки ці факти стали відомими і чи є компетентною та особа, яку редакція запросила коментувати новини. А от у медіаспільноти має виробитись механізм саморегуляції, щоб редакціям було не вигідно порушувати стандарти новинної журналістики».
Від авторки: Важливо, щоб журналісти розповідали, хто поширює неправду і на прикладах пояснювали, що й де не так. Важливо пам’ятати, що діяльність пропагандистів немає нічого спільного з журналістикою. А пропагандистів не можна в жодному разі називати журналістами. Було б добре, якби ще зі школи дітей вчили медіаграмотності.
Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
