Ректорка Луцького національного технічного університету Ірина Вахович під час пресконференції у Луцьку розповіла про мотиви реставрації Будинку офіцерів і створення у ньому «Музею науки» за 128 мільйонів гривень. Зустріч з журналістами керівниця навчального закладу організувала після публікацій медійників про те, що у кошторисі фірми-підрядника ціни на деякі будматеріали вдвічі вищі від ринкових.
Прес-конференція ректорки ЛНТУ Ірини Вахович відбулася у п’ятницю 24 січня в Будинку офіцерів у Луцьку.
Луцький національний технічний університет планує реставрувати приміщення колишнього Будинку офіцерів, що в центрі Луцька, й облаштувати у ньому «Музей науки». Як розповідала «Сила правди», на цей проєкт виш витратить 127,9 мільйона гривень. Підряд дістався фірмі «Вельт Капітал» зі Львівщини, яка останніми роками отримує чималі державні замовлення, зокрема і на Волині. Це підприємство було єдиним учасником тендеру на проведення реставрації. Проєктну документацію за понад мільйон гривень університет замовив у ТОВ «Волиньпрестижпроект» у 2022 році.
Представники обох фірм разом з Іриною Вахович взяли участь у пресконференції. Ймовірно, ініціаторів та виконавців реставрації мотивувала зустрітися з медійниками низка публікацій у ЗМІ, в яких йшлося про доцільність таких значних витрат під час війни на проєкти не першої необхідності. Особливо резонансною виявилася публікація журналістів видання «Наші гроші», які з’ясували, що у кошторисі цього проєкту ціни на деякі будматеріали вдвічі, а то й більше вищі, ніж на ринку. Наприклад, шпаклівка «Capalith Fassaden-Feinspachtel P», якої планують закупити 44,6 тонни згідно з документами підрядника коштує 62 гривні, тоді як на ринку 26 гривень. Тобто лише на цій одній позиції виш, ймовірно, переплатить 1,6 мільйона гривень. Ціна припливної установки «Вентс ПА 03 Е» в кошторисі – 302 тисячі гривень, у виробника – 142 тисячі. Інша припливно-витяжна установка «ВУТ 1000 ПЭ ЕС» вартує у документах – 217 тисяч, у постачальника – 134 тисячі гривень. Круглі лісоматеріали хвойних порід – 9,5 тисячі гривень за кубічний метр, тоді як актуальна ціна – 3,7 тисячі.
Ректорка ЛНТУ Ірина Вахович не бачить проблеми у такій великій різниці задекларованих у кошторисі і фактичних цін. Їй найважливіше, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вельт Капітал» запропонувало ціну на півмільйона нижчу, ніж та, яку був готовий заплатити виш, а ця сума, мовляв, була обґрунтована.
«Ми подали тендер відповідно до розробленої проєктно-кошторисної документації – це 128 мільйонів гривень з чимось. На Prozorro був один заявник, який хоче це робити. Він зменшив вартість на 500 тисяч. Нас як людей, які замовили, це влаштовує. Це все ж таки зменшення. Нас не цікавлять далі ціни, які там вказані. Нам головне – загальна сума, із якої ми не виходимо», – заявила пані Вахович.
Юрисконсульт компанії-підрядника «Вельт Капітал» Назарій Жеребецький, пояснюючи, чому закладені у документах ціни є значно вищими, ніж ринкові, заявив, що таким чином фірма страхувалася від інфляційних та інших ризиків.
«Проблема є така, що зараз дуже нестійкий курс валют. Відповідно за рахунок росту курсу долара, євро, інших валют, зростає ціна і на ринку будівельних матеріалів… Якщо зараз звернутися до будь-якого постачальника будівельних матеріалів і замовити якусь велику партію, він каже, що ціна зараз є така, але коли ми будемо це поставляти, чи ви в нас вже будете забирати власним транспортом, ціна може змінитися. І це дуже часто відбувається. А враховуючи, що Національний банк України дає прогноз, що долар буде близько 50 гривень, від 47 до 50, то маємо явні ризики, які впливають на вартість будівельних матеріалів в цілому», – розповів Назарій Жеребецький.
Між тим, в інфляційному звіті Національного банку України від 8 листопада 2024 року, йдеться навпаки про зниження інфляції у 2025 році на 2,8% з 9,7% до 6,9%.
Щодо того, чи доцільно використовувати такі значні державні кошти на відновлення Будинку офіцерів у Луцьку під час війни, Ірина Вахович серед іншого зазначила, що це відбувається для майбутнього покоління і популяризації науки:
«Цей музей науки – це для дітей. Скажіть, будь ласка, для чого ми взагалі воюємо? Для нашого майбутнього. А що є нашим майбутнім? Це наші діти і розвиток наших дітей. Якщо розглядати технічний університет, нам сьогодні, ви знаєте, наскільки не вистачає технічних розумів, інженерів, і скільки їх потрібно генерувати в Україні».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вельт Капітал» створене у 2016 році на Львівщині. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Власниця та керівниця підприємства – Тетяна Павленко.
«Вельт Капітал» останніми роками є постійним отримувачем великих державних замовлень, в тому числі і на Волині. Загалом з 2016 року компанія отримала держпідрядів на понад 5 мільярдів гривень. Перший контракт на Волині фірма здобула наприкінці 2017 року. Тоді Шацька селищна рада замовила у неї розширення каналізаційної мережі за 6,68 мільйона гривень. З того часу розпорядники публічних коштів з Волині віддали «Вельт Капіталу» 80 підрядів на 1,9 мільярда гривень.
Спочатку здебільшого це були роботи з розбудови каналізаційної мережі Шацького приозер’я, а згодом з’явилися й замовлення на ремонти доріг і вулиць. Лише у 2023 році фірма «Вельт Капітал» отримала від державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» 232 мільйони гривень за ремонт та утримання доріг. У 2024 році компанія здобула й масштабні підряди на будівництво фортифікаційних споруд взводно-опорних пунктів на українсько-білоруському кордоні у Волинській області.
Водночас, у медіа неодноразово повідомлялося, що підприємство завищує ціни на виконання робіт. Зокрема, минулого року КП «Володимиртепло» Володимирської міської ради уклало угоду з «Вельт Капітал» на реконструкцію теплових мереж котельні за 27 мільйонів гривень. Для виконання робіт фірма запропонувала поставити труби за цінами, вдвічі вищими від ринкових.
Нинішня назва Будинку офіцерів, історичної пам’ятки місцевого значення, з’явилася після Другої світової війни. Відкрили ж споруду в листопаді 1930 року як Земельний банк. Автором проєкту був архітектор Мар’ян Лялевич. Як розповідає «Insider-media», будівля банку об’єднувала дві споруди: власне банк та будинок, в якому проживали працівники установи. Корпус банку мав два флігелі по боках, які збереглися й донині. У роки Другої світової війни будівлю використовували як адмінприміщення. В мережі можна знайти багато світлин, на яких видно, що стіни споруди були буквально обвішані портретами радянських вождів. У 90-ті роки багато приміщень Будинку офіцерів здавали під комерцію та організовували тут дискотеки. Тривалий час будівля була на балансі Міноборони, а на початку 2000-х її передали на баланс Міносвіти, яке у свою чергу передало на баланс ЛНТУ.
Раніше «Сила правди» розповідала, що у багатомільйонному тендері на реконструкцію корпусу волинського вишу попри зауваження БЕБ вдруге перемогла збиткова фірма.
