У 2020-му приблизно третина затриманих у нетверезому стані водіїв уникнула відповідальності у волинських судах. Оштрафували і позбавили посвідчення 68,8% від тих, хто попався. Служителі Феміди, які в попередні роки найчастіше не встигали розглядати справи в терміни або ж практикували передавати порушників на поруки трудовим колективам, схоже, не зраджують своїм підходам до судочинства.
«Сила правди» уклала традиційні щорічні рейтинги поблажливих і принципових суддів за підсумками розгляду справ про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
У 2020-му справи нетверезих водіїв розглядали 63 суддів з 17 загальних місцевих судів Волині. Загалом вони винесли понад 3,6 тисячі постанов у справах за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Найчастіше доводилось розглядати справи відносно любителів їздити «під градусом» суддям Любомльського районного суду Степанові Чишію (211 постанов), Горохівськогого районного суду Галині Адамчук (126 постанов), Камінь-Каширського районного суду Олесі Антонюк (116 постанов) та Борису Гамулі (110 постанов). Замикає п’ятірку працьовитих – суддя Володимир-Волинського міського суду Андрій Каліщук зі 102 постановами відносно нетверезих водіїв. Решта суддів розглянули менше сотні таких справ за рік. Найрідше над цим працювали новопризначені судді Василь Сметана, Інна Гармай та Ірина Малюшевська, а також вже відомі на Волині судді Іван Підгорний (Ківерцівський районний суд) та Алла Гайдук (Любомльський районний суд).
У результаті близько 68,8% людей, на яких поліція області склала протоколи про нетверезе водіння, у першій інстанції оштрафували і більшість позбавили водійських прав. Решті, можна вважати, пощастило: збігли строки, поручився трудовий колектив, обмежились зауваженням, або взагалі не знайшли порушення. Хто ж сформував таку статистику?
Варто наголосити, що троє новопризначених суддів Василь Сметана (Горохівський районний суд), Інна Гармай (Рожищенський районний суд) та Ірина Малюшевська (Іваничівський районний суд) не потрапили в рейтинги ТОП-5, бо торік встигли винести всього від однієї до трьох постанов.
М’якосерді: ТОП-5 суддів, які найчастіше «милували» нетверезих водіїв
Уже кілька років поспіль Нововолинський міський суд утримує лідерство у винесенні постанов, які дозволяють уникнути відповідальності затриманим поліцією за нетверезе водіння. Не виняток і 2020-й. Торік стражі Феміди з Нововолинська зайняли всі три перших місця у рейтингу найпоблажливіших.
Найрідше карала нетверезих водіїв голова суду Орися Ференс-Піжук. З усіх розглянутих нею справ менше чверті завершились для порушників штрафом і позбавленням водійських прав. На її рахунку всього 22,8% «каральних» постанов.
Найбільше справ – 37 – Орися Ференс-Піжук закрила через строки. Наприклад, ще в грудні 2019 водій «Skoda» Сергій Гінайло у Нововолинську здійснив невдалу спробу обігнати рейсовий автобус. Відбулося зіткнення і маршрутка перекинулась. В ДТП постраждав сам шанувальник оковитої і троє пасажирів автобуса. Поліція повідомила, що водій легковика був під дією алкоголю. Але відповідальність не наздогнала Сергія Гінайла. Його справу не встигли вчасно розглянути.
Нині в Нововолинському міському суді слухається кримінальне провадження про спричинення ДТП. У цій справі Сергій Гінайло проходить як потерпілий в автопригоді.
13 справ Орися Ференс-Піжук закрила з висновком про «відсутність порушення». Так, наприклад, експрацівник Литовежської сільради Орест Тихінько попався поліції на тому, що їхав на ВАЗі зустрічною смугою руху. Після зупинки у нього помітили ознаки алкогольного сп’яніння. Чоловік відмовився проходити тест на місці події та вчинив шарпанину з поліцейськими. Дійшло до «кайданок». Та все це минулося 51-річному водієві. Він з адвокатом переконали суддю Орисю Ференс-Піжук, що поліцейський порушив інструкцію з освідування – не виписав спеціального направлення. А лікар в медзакладі нічим не підтвердив свою кваліфікацію в проведенні подібних оглядів.
«Оцінивши встановлені в суді обставини справи та докази в їх сукупності, вважаю, що належних та допустимих доказів наявності в діях Ореста Тихінька об’єктивної сторони правопорушення не виявлено, оскільки відсутні докази дотримання посадовими особами встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, що в свою чергу дає підстави прийти до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП», – йдеться у постанові.
Торік ця суддя двічі обмежилась усним зауваженням стосовно фігурантів таких справ, вісім разів повертала матеріали поліції для належного оформлення і один раз скерувала в інший суд.
Срібло у змаганні за звання найпоблажливішого до нетверезих водіїв за підсумками 2020 року отримав колега Орисі Ференс-Піжук з цього ж суду Микола Ушаков. Він також не покарав навіть чверті порушників, справи яких розглядав. За рік він виніс всього 20 постанов про штрафи і позбавлення прав. Зате рекордні 50 разів повертав поліції матеріали справ на доопрацювання. Звісно, більшість з них згодом завершилась нічим, бо час на притягнення порушників до відповідальності минув. Сам Микола Ушаков закрив 12 справ через строки. Один раз обмежився усним зауваженням порушникові, одну справу закрив з мотивів відсутності правопорушення, ще одну скерував до іншого суду. Загалом його результат – 23% «каральних» постанов проти 77% інших.
Бронза в рейтингу – у третього судді Нововолинського міського суду Андрія Василюка – 29,2% усіх постанов про штраф і позбавлення водійського посвідчення, або без нього. Представник правосуддя закрив 27 справ через строки і 15 з висновком про відсутність порушення. З них у 12 випадках скористався законодавчою колізією, що виникла, коли нетверезе водіння вирішили криміналізувати.
«… щодо дій водія неможливо застосувати ст.130 КУпАП в редакції від 07 липня 2016 року, оскільки вона скасована Законом № 2617-VIIІ, який зворотної дії не має, а також і ст.130 КУпАП в редакції від 17 червня 2020 року, який також не має зворотної дії на правовідносини, що існували до 01 липня 2020 року. Внаслідок обраної законодавцем юридичної техніки відбулося переривання дії акта, який встановлював і продовжив встановлювати певну адміністративну відповідальність, шляхом його скасування 01 липня 2020 року та відновлення 03 липня 2020 року», – вмотивовує свої рішення про закриття справ відносно нетверезих водіїв Андрій Василюк.
Четверта і п’ята позиції в рейтингу поблажливих – у суддів з Шацька. Вони, хоч і перевершили нововолинських колег, та все ж таки не змогли притягнути до відповідальності навіть половини водіїв, на яких поліція склала протоколи за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, Наталія Жевнєрова винесла 41% постанов про штраф та позбавлення водійських прав. Із 46 справ 11 закрила через строки, 8 через те ж таки скасування акту про адмінвідповідальність, ще 8 матеріалів передала на розгляд трудовим колективам. Таким чином під своє турботливе крило порушників брали Шацький молокозавод, кафе «Смачна реберня», Любомльська філія ПАТ «Волиньобленерго», підприємства «Експерес Логістика Україна», «Композит Захід», «Сов-Буд» і два ФОПи.
До слова, Наталія Жевнєрова нині судиться з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації за недоплачену їй суддівську винагороду у розмірі понад 126 тисяч гривень.
Замикає п’ятірку м’якосердих голова Шацького районного суду Наталія Сушик. Минулоріч вона винесла всього 21 постанову за статтею 130. У 10 випадках порушників позбавили прав і оштрафували. Решта 11 фігурантів уникнули відповідальності.
Напередодні «Сила правди» писала, що ця суддя не встигла розглянути справу щодо прокурора Володимир-Волинської прокуратури Миколи Троцюка, який втікав від патрульних у Нововолинську. Цій справі пощастило стати однією з двох під головуванням Наталії Сушик, які не вклалися у терміни.
Тричі суддя передавала матеріали на розгляд трудовим колективам. Таким чином звільнили від відповідальності кочегара шацької школи Міліщука Якова Дмитровича, спеціаліста управління рибного господарства Волині Цвида Олега Миколайовича, співробітника Державного підприємства «Шацьке учбово-дослідне лісове господарство» Цекота Володимира Степановича. Двічі Наталія Сушик закривала справи мотивуючи своє рішення скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність за нетверезе водіння. Один раз суддя обмежилась усним попередженням неповнолітньому, який в нетверезому стані керував мотоциклом.
До слова, на початку 2021-го дістав своє продовження гучний скандал за участю суддів Луцького міськрайонного суду Андрія Сівчука та Олега Ющука. Обидва фігурують у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро пов’язаному саме з розглядом справ про нетверезе водіння.
Суддя Олег Ющук підозрюється в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення колегою. За версією слідства, він запропонував особі, яку спіймали за кермом в нетверезому стані, за грошову винагороду вплинути на Андрія Сівчука. А той нібито мав якомога затягнути розгляд справи, що на фініші мало завершитись її закриттям через порушення строків притягнення до відповідальності.
Кошти, які передавав порушник, були попередньо оброблені спеціальним розчином. Це сталося у березні 2018 року. Олегу Ющуку повідомили про підозру, а згодом Вища рада правосуддя відсторонила його від судочинства. На початку 2021-го суддя пішов у відставку. А відносно Андрія Сівчука, якого раніше також судили за водіння напідпитку, Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарне провадження. Триває слідство.
Андрій Сівчук нині не розглядає справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. «Сила правди» писала, що у 2018 році суддя Андрій Сівчук був одним з тих суддів, які притягнули до відповідальності найменше нетверезих водіїв. З 35-и справ про п’яне водіння лише 8 завершились штрафом і позбавленням водійських прав…
Принципові: ТОП-5 суддів, які найчастіше карали нетверезих водіїв
Цьогоріч очолює рейтинг принципових, за результатами розгляду справ про нетверезе водіння, суддя Ратнівського районного суду Ольга Фазан. У неї 100% усіх постанов – «каральні». Щоправда позбавлення водійських прав і штрафи передбачають лише 68,4% з них. 28,9% завершились для порушників тільки фінансовим стягненням. Також Ольга Фазан одному з порушників присудила громадські роботи і позбавила водійських прав на рік.
Срібло рейтингу – у судді Луцького міськрайонного суду Лоліти Івасюти. Вона винесла 53 постанови і 51 з них, або ж понад 96%, передбачає і штраф і позбавлення водійського посвідчення. Більше того, Лоліта Івасюта позбавила двох любителів їзди під градусом права сідати за кермо наступні три роки, ще двох – на десятиріччя. Одну справу представниця правосуддя закрила через відсутність правопорушення і одну скерувала до іншого суду.
Третє місце серед принципових – у новопризначеного судді Рожищенського районного суду Вячеслава Требика. З 35 постанов відносно нетверезих водіїв 32, або ж понад 91% – про накладення штрафу. Водійських прав цей суддя не позбавляв лише у тих випадках, коли порушник ними не володів. Двічі Вячеслав Требик повертав поліції матеріали для належного оформлення і одну справу закрив через відсутність порушення.
Не піддавався цей суддя і на благання трудових колективів взяти порушника на поруки. Так, наприклад, він відмовив Рожищенській міській територіальній виборчій комісії, яка хотіла поручитися за свого голову Віталія Жуковського. Того у серпні 2020-го зупинили напідпитку за кермом ВАЗа. Порушник свою вину у суді визнав. А його заступник і секретар ТВК подали клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд колективу. Проте Вячеслав Требик виявився непохитним:
«…керування в стані алкогольного чи іншого сп’яніння є найтяжчим проступком у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані сп`яніння істотно знижується увагу водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров’я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Соціальні зв`язки Віталія Жуковського та відсутність негативної характеристики у даному випадку не є вирішальними у визначенні поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому, приймаючи до уваги характер вчиненого діяння, зважаючи на ступінь суспільної шкідливості проступку, суд доходить висновку що застосування ст. 21 КУпАП в даному випадку є недоцільним та неможливим, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити», – йдеться у постанові.
На четвертій сходинці принциповості – суддя Турійського районного суду Галина Хвіц. Вона винесла 47 постанов в цій категорії справ, з них 42, або ж 89%, – про притягнення порушників до адмінвідповідальності у вигляді штрафів та позбавлення водійських прав. Проте Галина Хвіц змилувалася над трактористом Вагановим Іваном Олексійовичем і сторожем фермерського господарства «Перлина Турії» Пастерницьким Сергієм Романовичем. Ще три справи закрила через те, що строки притягнути порушників до відповідальності минули.
Замикає п’ятірку принципових суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Олексюк. На його рахунку теж 89% покаральних постанов, або ж 49 з 55. Три справи суддя закрив через відсутність порушення.
Одна з них відносно особи ім’я, прізвище та по-батькові якої повністю збігається з даними ексгравця національної збірної України з футболу, уродженця Волині Федецького Артема Андрійовича. Більше того, схоже, що й авто водія, на якого луцькі поліцейські склали протокол, таке ж як у відомого футболіста. У постанові йдеться, що поліція зупинила у Луцьку «Mercedes-Benz GL 63 AMG», за кермом якого перебував Артем Федецький. Від освідування водій відмовився, але, як стало відомо з матеріалів справи, у КП «Луцька центральна районна лікарня» йому таки зробили аналізи, за результатами яких в крові алкоголю не виявили. Відтак Андрій Олексюк змушений був закрити справу. Спортсмен Артем Федецький свою причетність до інциденту заперечує.
– Не було такого, – прокоментував ситуацію футболіст «Силі правди».
– Просто дані ваші збігаються і авто, на якому поліція зупинила порушника, таке ж як у вас.
– А яка вам різниця? Я ж їжджу на машині, правда? В мене ніхто ж прав не забирав? Якби там щось було, то прав за таке позбавляють.
– Суд закрив справу через відсутність порушення. Тому ми просто запитуємо це були ви чи не ви?
– Це був не я. Ще раз вам кажу. Що там розглядали, як там розглядали, – я без поняття. На даний час в мене є авто і я абсолютно не вживаю алкоголю, тим більше за кермом. А машина така в мене є, – зазначив Федецький.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала, що показник притягнення судами першої інстанції водіїв, на яких поліція склала протоколи за статтею 130, до реальної відповідальності, впав на понад 2% у порівнянні з 2019-м. А в апеляції торік «відмазались» ще 4,4% покараних.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy
