У останній тиждень жовтня фактчекери Infocrime виявили чимало маніпуляцій у заголовках, новин та сюжетів з відсутністю балансу думок та надмірною емоційною лексикою,а також джинсу та неналежно марковану рекламу.
Серед промоніторених медіа експерти не виявили маніпуляцій та джинси на сайті «Район.in.ua».
Загалом фактчекери проекту INFOCRIME виявили 79 матеріалів з маніпуляціями у період з 25-29 жовтня. Фейків у моніторинговий тиждень не було.
Експерти проаналізували 1929 матеріалів на сторінках 10 інтернет-видань, новинні випуски 2 телеканалів та 8 акаунтів представників влади та політиків у Fасebook.
Такі дані отримала команда проєкту Infocrime Lutsk в результаті щотижневого моніторингу інформаційного простору за підтримки британського фонду Thompson Reuters, у партнерстві з Інститутом масової інформації.
Коли емоції «зашкалюють» та немає балансу думок
Телеканал «Аверс» минулого тижня відзначився кількома сюжетами із емоційною лексикою та порушенням балансу думок. Так, журналісти каналу оприлюднили матеріал на основі інсайдерської інформації та відео нібито від патрульних, які незадоволені очільником патрульної поліції в Ковелі Тарасом Михалком. При цьому у сюжеті немає коментарів ні звинуваченого у злочині Михалка, ні пресслужби патрульної поліції. Як повідомили Infocrime Lutsk у пресслужбі, до них за коментарем щодо цього випадку не зверталися.
Також емоційною лексикою і нав’язуванням суджень замість фактів відзначився цей телеканал і у сюжеті про візит на Волинь прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. «Ну і як завжди простим смертним не можна ходити там, де ступає нога українських небожителів. В обласній державній адміністрації враз на цілу годину чи може й більше зачинили усі двері», — йдеться у начитці сюжету. В цьому випадку журналісти перебільшують, бо доступ обмежили лише в окремі місця, де перебував прем’єр-міністр, який згідно із законом є охоронюваною особою. Крім того, прем’єр вийшов на прес-конференцію до журналістів, тому про повну закритість говорити немає підстав.
Крім того, у цьому сюжеті маніпулятивно нав’язують думку, що закриття медичного закладу в рамках оптимізації є завідомо неправильним лише тому, що проти цього частина мешканців і працівників. Журналісти не звертаються до профільного управління за коментарем та ігнорують аргументи, які можуть бути на користь закриття.
Також «Аверс» поширив у сюжеті маніпулятивний пост нардепа Ігоря Палиці про торгові відносини України та ЄС.
«Товарообіг між Україною та ЄС за 2020 рік склав $42,1 млрд, що на $5 млрд менше, ніж у 2019-му. Експорт зменшився на 10,24%. Разом із тим на українських ринках з’являється чимдалі більше європейської продукції, із якою українська не може конкурувати за якістю та ціною», — стверджує Палиця.
Насправді, таке протиставлення маніпулятивне, адже за даними Держстату у 2020 році імпорт та експорт зменшилися майже однаковою мірою: «Протягом цього періоду обсяг експорту товарів та послуг до ЄС знизився на 9,4% та становив 21,9 млрд. дол. США. Обсяг імпорту товарів і послуг з ЄС знизився на 8,7% та становив 26,3 млрд. дол. США». Ми не можемо точно виміряти обсяг «європейської продукції, із якою українська не може конкурувати за якістю та ціною», проте в даному випадку політик натякає, що ми експортуємо менше, але імпортуємо більше, що є неправдою.
Немає балансу думок також у сюжеті телеканалу «Аверс» за 25 жовтня 2021 року. У сюжеті на YouTube є посилання на одне джерело інформації: «У селі Стобихівка виникла бійка між власником пилорами та медійниками, — місцевий активіст». Телеканал поширив неправдиву інформацію.
Насправді журналістів у цьому випадку не били. Йдеться про можливе перешкоджання журналістській діяльності, адже невідомі чоловіки забороняли знімальній групі телеканалу Live проводити зйомку.
У село Стобихівка знімальна група телеканалу приїхала для проведення розслідування про незаконні рубки лісу. Журналісти телеканалу не запитали у поліції, що сталося, а також немає коментарів знімальної групи. 25 жовтня журналістка телеканалу Катерина Романік викликала поліцію через перешкоджання, образи, штовханину та блокування виїзду. Як вона розповіла Infocrime Lutsk, чоловіки побили місцевого активіста, який був разом зі знімальною групою та проводив для них екскурсію в цьому селі.
Також не можна посилатися лише на одне джерело інформації, якщо журналіст хоче з’ясувати про те, як все відбулося насправді. Видання «Інсайдер медіа» поширило пост нардепа Ігоря Гузя про те, що поряд із Нововолинськом планують збудувати цементний завод. У новині журналісти не піддають сумніву твердження Ігоря Гузя, що виробництво точно буде шкідливим для мешканців навколишніх будинків, хоча інвестори цю думку намагаються аргументовано спростувати. Таким чином журналісти порушують баланс думок на користь нардепа. Редакція не наводить підтверджень, чому завод шкідливий. Журналістам варто було б звернутися до екологів та інших науковців за коментарями, які могли б пояснити про негативний вплив, або ж безпечність для навколишнього середовища.
Маніпуляції у заголовках
Емоційні нагнітання у заголовках новин подекуди використовує видання «Волинь UA». «Політ фантазій: Погуляйко хоче знятися у фільмі через майже десяток років», — написали вони у новині про бажання голови Волинської ОДА сприяти зйомці фільму про Волинь. При цьому у публікації не пояснюють, чому такі плани не реалістичні.
«Закрилися від людей: оприлюднили шокуючі подробиці візиту Шмигаля на Волинь (ВІДЕО)», — йдеться у заголовку іншої новини. Вона заснована на вже згаданому візиті прем’єра на Волинь. При цьому, «шокуючі» подробиці щодо закритості в даному випадку є перебільшенням.
Також це видання відзначилося маніпулятивним порівнянням у новині: «Луцьке підприємство боргує зарплату працівникам, але безкоштовно роздає каву поліції». Проблема в тому, що фінансові проблеми, які за версією частини працівників існують на підприємстві, не можна вирішити за рахунок кави для поліцейських. Безплатна кава і зарплати — неспівставні за масштабом статті витрат.
У заголовку новини «Що буде з дитячою залізницею у Луцьку після реконструкції набережної ?» ставлять запитання, проте сам текст новини не дає на нього відповіді. Насправді, проєкт реконструкції набережної річки Сапалаївка ще навіть не пройшов громадське обговорення, тому зовсім не факт, що його втілять у життя і саме у такій версії.
Перебільшення у заголовках недоречні, як і зайві емоції у новинах. На сайті «Волинь24» у заголовку є перебільшення: «Українці у Польщі влаштували справжні перегони з поліцією, є потерпілі». Насправді, у новині йде мова про одного українця. Також про одну людину йдеться у заголовку на сайті Польського радіо — «У Підляському воєводстві затримано українця, який, ймовірно, перевозив мігрантів».
Були випадки, коли заголовок не відповідає тексту новини. Наприклад, на сайті «Волинські новини» є маніпуляція у заголовку «Як відрізнити коронавірус від грипу: Комаровський назвав головну відмінність». Насправді, лікар Комаровський зазначив, що не можна відрізнити самотужки коронавірус від грипу без відповідного тесту.
Джинса та неналежно маркована реклама
Матеріали з ознаками замовності у моніторинговий тиждень найчастіше стосувалися політиків та їх благодійних фондів. Наприклад, матеріал з ознаками замовності про благодійний фонд Ігоря Палиці є на сайті «Волинські новини». У новині йдеться про визначених переможців та про призи від цього фонду. Звісно ж, акцент у заголовку роблять на тому, на честь якого політика названий цей благодійний фонд. Піарив фонд Ігоря Палиці й телеканал «Аверс» у сюжеті про змагання з волейболу.
На темі росту тарифів на енергоносії та газ у волинських медіа піарили депутата Луцької міськрали Миколу Федіка та нардепку Ірину Суслову. Також вже не вперше приховану рекламу розміщували про АТ «Волиньгаз». Цього разу у виданні «Перший».
Українське законодавство вимагає, що матеріали, за які заплатили, мають бути чітко відокремлені у текстах чи відео словом «Реклама» чи «На правах реклами».
У більшості випадків неналежно маркована реклама стосувалась представників бізнесу та послуг і товарів, що можна замовити чи купити. Наприклад, якщо ви бачите позначку зірочки (*), то це неналежне маркування реклами.
У медіа неналежно маркували тексти зірочкою про будівельну компанію «Інвестор», ЛДБК, «Кромберг енд Шуберт».
Мая Голуб, Антон Бугайчук, проєкт INFOCRIME Луцьк
До вибірки потрапили усі матеріали 10 інтернет-сайтів (Волинські новини, ВолиньPost, Волинь24, Район.in.ua, Волинь.UA, Конкурент, Перший, ВолиньІнфа, Буг, Insider Media), двох телеканалів – 12 канал і ТРК «Аверс», сторінки у Facebook Луцького міського голови Ігоря Поліщука, Голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка, голови Волинської облради Григорія Недопада, Ковельського міського голови Ігоря Чайки, політика Ігоря Палиці, Ігоря Гузя, Миколи Яручика, Івана Мирки.
Період моніторингу – 25-29 жовтня 2021 року, наша сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/infocrimelutsk
Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
