Важкий 2020-й рік добігає кінця. Для Волині він був насичений подіями, в тому числі і на політичній ниві. Попри сумніви до останнього, в регіоні, як і в усій країні, відбулися місцеві вибори. Це був непростий виклик, зважаючи на пандемію Covid-19 в усьому світі та перше випробування нової виборчої системи.
Минув місяць з дня першого засідання Волинської обласної ради 8-го скликання і два місяці з моменту виборів. Депутатські мандати, комісії та керівні посади поділено, місця у залі засідань теж – Волиньрада-8 почала роботу. Тож напередодні нового 2021-го року Центр журналістських розслідувань «Сила правди» аналізує яким буде головний представницький орган краю наступні п’ять років.
Нові гендерні квоти для виборчих списків політичних партій та нова пропорційна виборча система з відкритими списками принесли чимало складнощів місцевим політичним лідерам. Та й, мабуть, несподіванок.
Як писала «Сила правди», дві партії не змогли дотриматися гендерних квот при формуванні списків до Волиньради, проте це не завадило допущенню їх до виборчого процесу. А для декого навіть підпільне проведення партійної конференції не стало на заваді. Тож 25 жовтня виборці отримали у бюлетенях перелік з 10 партій та 543 кандидатів. Завдяки гендерним квотам серед них було 56% чоловіків та 44% жінок. За одне місце в облраді змагалися 8 осіб. Хто були всі ці люди «Сила правди» вже аналізувала.
Остаточні результати виборів встановлювали довго. Офіційно затвердили їх лише 10 листопада – через більш ніж два тижні після дня голосування. На Волині жартували, що результати виборів президента США оголосять раніше, ніж результати виборів до Волиньради, хоч і відбулися вони пізніше. Процес підрахунку був насправді складним, деяким дільничним комісіям довелося працювати впродовж доби без сну. Хоча, не лише це вплинуло на швидкість підбиття підсумків.
Зрештою ми дізналися, що до Волинської облради 8-го скликання пройшло сім партій. Найбільше мандатів отримала партія «За Майбутнє» (22), по 9 – «Європейська солідарність» та «Батьківщина», 8 – «Слуга народу», 7 – «Свобода», 5 – Аграрна партія України та 4 – «Сила і честь». Офіційно виборча кампанія до Волиньради обійшлася партіям у понад 7 мільйонів гривень. Певною несподіванкою став результат Аграрної партії, адже партосередок офіційно навіть не вів виборчої кампанії – не відкривав виборчого фонду і нібито не витратив на вибори ні копійки.
Остаточна Волиньрада-8 на 22% відрізняється від тієї, за яку проголосували виборці
Остаточно сформований склад депутатського корпусу Волиньради 8-го скликання кардинально відрізняється від того, за який проголосували виборці. І ось чому.
10-го листопада Волинська обласна територіальна виборча комісія затвердила персональний склад обласної ради із 64 осіб, які мали б отримати мандати. Однак, з цього дня процес формування остаточного складу ради лише почався і тривав він аж до 10-го грудня, коли від мандату відмовився представник партії «За Майбутнє» Євгеній Недищук на користь друга нардепа Ігоря Гузя, його помічника Андрія Бокоча. Навіть станом на 25 листопада – день першої сесії обласної ради нового скликання – було зареєстровано тільки 63 із 64 депутатів.
Таким чином, персональний склад Волиньради, який остаточно завершив формуватися 10 грудня і який є актуальним станом на кінець 2020 року, на 22% відрізняється від того, який встановила обласна ТВК за результатами виборів.
Після 10-го листопада одразу 14 осіб, визнаних обраними депутатами Волиньради, відмовилися від своїх законних мандатів. Певною мірою це було прогнозовано, адже, наприклад, у списку партії «За Майбутнє» йшло одразу п’ять народних депутатів, які, що було очевидно, не стануть міняти мандат Верховної Ради на мандат нижчого рангу. Крім того, багато осіб балотувалися одразу до двох рад, що дозволяє законодавство. В разі позитивних результатів вони могли вибирати в якій раді представляти інтереси виборців. Так, наприклад, зробив бізнесмен із тієї ж таки «За Майбутнє» Андрій Разумовський, який за результатами виборів був обраний і депутатом Волиньради, і депутатом Луцької міськради. Зрештою, перевагу віддав місту.
Таким чином, саме партія «За Майбутнє» найбільше вплинула на формування депутатського корпусу (6 із 14 відмов). З різних причин від мандатів також відмовилися двоє представників «Європейської солідарності», двоє представниць Аграрної партії України, двоє свободівців, представник «Батьківщини» та представниця «Сили і честі». За таких умов, вакантні місця мали б займати кандидати, які йшли наступними у списку встановлених результатів голосування.
Однак, і тут не все було однозначно. Одразу дев’ять осіб відмовилися від депутатських мандатів, які могли отримати їх за чергою. Із них – четверо представників «Європейської солідарності», четверо представників «Свободи» та Євгеній Недищук із «За Майбутнє», який відмовився уже після отримання мандату.
Таким чином до ради потрапило 14 осіб, які не були в списку переможців за результатами голосування, а в окремих випадках і не були першими у черзі на отримання мандату вибулих. Наприклад, місце Андрія Разумовського отримав скандальновідомий колишній лідер «Варти порядку» Олександр Тиводар. Одразу двох представниць Аграрної партії замінили їх однопартійці чоловіки.
У таблиці нижче – персональний склад нової обласної ради, який був обраний за результатами виборів та остаточний список зареєстрованих депутатів, які отримали мандати.
Таким чином, остаточний склад Волиньради 8-го скликання майже на чверть відрізняється від того, який був встановлений за результатами виборів. 23 людини з різних причин відмовилися від мандатів.
Волиньрада імені Луцька, 9% безробітних, і не той гендер
Остаточний склад депутатського корпусу Волиньради нового скликання на 78% складається з чоловіків (50 осіб) та на 22% з жінок (14 осіб). Це трохи краще, ніж було у раді минулого скликання (8 жінок – 12,5% депутатського корпусу), але суттєво відрізняється від гендерного співвідношення у виборчих списках (56% на 44%).
Попри те, що абсолютно всі кандидати в депутати балотувалися у партійних виборчих списках, майже половина нинішнього депутатського корпусу Волиньради на день виборів була безпартійною (29 із 64). Серед партійних було найбільше представників «Свободи», «Батьківщини» та «Європейської солідарності» – по 7 представників, шестеро партійців «За Майбутнє», 4 – «Сили і честі», по двоє – «Слуги народу» та Аграрної партії.
Середній вік нової Волиньради – 47 років. Наймолодшому депутату – 31 (це Яна Гончарук із «Слуги народу»), найстаршому – 68 (це Анатолій Никонюк із «Батьківщини»). Найбільше представників у раді вікової категорії 46-55 років (24 особи), віком 36-45 років – 22.
Найбільше депутатів (11) будуть представляти територіальний виборчий округ №4, який частково охоплює території колишніх Горохівського, Луцького та Рожищенського районів. Десять депутатів представлятимуть ТВО №5 – колишні Іваничівський, Локачинський, Володимир-Волинський райони. Сім представників матиме ТВО №6 – колишні Ратнівський, Старовижівський, Любомльський та Шацький райони. По шість представників матимуть решта територіальних виборчих округів, ще шість депутатів обрані як перші кандидати своїх партій, тобто не були закріплені за округами.
Найменшу кількість персональних голосів із зареєстрованих депутатів отримала представниця «Слуги народу» Валентина Черниш (всього 132 голоси). Найвищі персональні результати показали висуванці «За Майбутнє»: Роман Микитюк (3659 голосів), Анатолій Бусько (3356) та Григорій Недопад (3317). Троє депутатів отримали від 2 до 3 тисяч голосів. Більшість депутатів (20 із 64) отримали від 1-ї до 2-х тисяч голосів. Результат 14 депутатів – 501-1000 голосів. Менше 500 голосів виборців отримала чверть депутатського корпусу (16 депутатів).
Левова частина депутатів родом з Волині (46 із 64). Є й депутати родом зі Львівської, Рівненської областей, та, навіть, Казахстану і Латвії. Серед вихідців з Волині найбільше (9 із 46) народилися в Луцьку.
При реєстрації кандидатами 62 із 64 сьогоднішніх депутатів вказали місце проживання на Волині, по одному – на Донеччині та Львівщині. Половина нинішнього депутатського корпусу Волиньради мешкає в Луцьку або Луцькому районі, п’ятеро – у Ковелі, троє – у Володимирі-Волинському.
За типом зйнятості майже половина депутатського корпусу (31 із 64) це директори, голови, їхні заступники та працівники керівної ланки різних організацій та структур. Ще 9-ро – приватні підприємці і самозайняті особи. Більше 9% всіх депутатів (6 осіб) прийшли в раду безробітними.
В новій облраді виявилося четверо помічників народних депутатів України, троє радників в різних організаціях, по двоє пенсіонерів, лікарів та адвокатів.
Таку Волинську обласну раду ми отримали за підсумками виборів 2020 року. Нагадаємо, що депутати нової Луцької міської ради в середньому на шість років молодші (середній вік – 41 рік). Туди також прийшла майже половина безпартійних, а мандати отримали навіть кандидати, які набрали на виборах менше 100 голосів. І це для понад 200-тисячного міста.