Перейти до основного вмісту

Хто є хто: знакові голосування Луцької міської ради (частина 1)

Джерело:
Сила правди

Напередодні кожних виборів ми чуємо чимало обіцянок, палкі промови «за все хороше, проти всього поганого». Через це ціна політичної обіцянки, ціна слів політиків місцевого та всеукраїнського рівня низька як ніколи. Отож, зрозуміти, хто є хто, які має принципи та чиї інтереси відстоює, можна за конкретними справами, зокрема голосуваннями.

Оскільки нові місцеві вибори, ймовірно, чекають на нас восени 2020-го року, журналісти «Сили правди» відібрали голосування депутатів Луцької міської ради, які чітко показують позицію різних депутатів щодо ключових для Луцька питань. Ми аналізували рішення, ухвалені з березня 2017-го року, коли розпочався переділ сфер впливу після смерті міського голови Миколи Романюка, а в раді сформувалася так звана нова більшість.

телеграм

У першій частині:

  • голосування щодо усунення із посади секретаря ради Юлії Вусенко;

  • виділення землі ТОВ «Житловий квартал» на вулиці Рівненській, 119;

  • зменшення розміру пайових внесків на розвиток інфраструктури забудовникам;

  • перенесення Центрального ринку;

  • можливий продаж приміщення книгарні «Освіта».

«Луцьком повинен керувати господар, а не Вусенко»

Юлія Вусенко в сесійній залі. Фото ІА «Конкурент»
Юлія Вусенко в сесійній залі. Фото ІА «Конкурент»

Саме таку думку висловив депутат Луцькради Євгеній Ткачук в одному із інтерв'ю, де коментував своє голосування за дострокове припинення повноважень секретаря міськради Юлії Вусенко. Справа в тому, що після смерті міського голови саме секретар ради тимчасово (а немає нічого постійнішого за тимчасове) виконує його повноваження. 

Проте для керування містом потрібна не тільки посада, але і більшість у раді, а її Вусенко та заступники міського голови Тарас Яковлев, Юрій Моклиця і Сергій Григоренко втримати не змогли. А Ткачук став одним із перших, хто пішов із фракції після зміни політичної ситуації.

Ключовою стала 19-а позачергова сесія міської ради 15 березня 2017-го. Тоді депутати попередньо мали розглянути два питання порядку денного: звернення до центральної влади щодо торгової блокади окупованих територій та «Про дострокове припинення повноважень Луцького міського голови Романюка М.Я.». 

Проте вже перше голосування за нього показало, як переформатувалася нова більшість навколо фракції «УКРОП». Депутати Євгеній Ткачук та Олександр Козлюк публічно заявили про зміну політичної орієнтації, а лідер «укропівців» Ігор Поліщук вніс пропозицію спочатку прибрати із посади Вусенко, а потім формально визнати припинення повноважень Романюка. У виступах його фактично підтримали депутати від фракції «Батьківщини» та «Радикальної партії». 

Саме голосування за те, щоб усунути Юлію Вусенко із посади секретаря, було таємним, тому визначити депутатів, які підтримали зміну влади чи «переворот», ми можемо опосередковано, наприклад, за списком тих, хто підтримав включення цього питання до порядку денного та сам порядок денний.

За ці пропозиції в повному складі проголосувала фракція «УКРОП» (15 депутатів) фракція «Батьківщини» (4 депутати), згадані Ткачук із Козлюком, а також «радикали» Сергій Була, Костянтин Петрочук та Аркадій Соломатін.

Вусенко

Натомість не підтримали перетрубації «Самопоміч», депутаткою від якої і обрали Юлію Вусенко, рештки «Солідарності», «Свобода» та «Народний контроль». Хоча для депутатів є чотири різних способи висловити свою позицію, в таких політичних голосуваннях їх фактично дві — якщо ти не за, ти «проти». 

Новий розподіл депутатів мав прямі кадрові наслідки. Так, Григорій Пустовіт із «Батьківщини» згодом став секретарем ради та т.в.о. міського голови, голова фракції «УКРОП» Ігор Поліщук певний час займав посаду секретаря, проте згодом перейшов на не обтяжену формальностями, проте, не менш впливову посаду радника міського голови. 

Заступником міського голови став ексрадикал Костянтин Петрочук. «Укропівці» Борис Смаль, Юрій Безпятко, Юлія Дацюк, Тетяна Янчук та ексрадикал Аркадій Соломатін отримали посади у Луцькій міськраді чи комунальних підприємствах. Підвищення отримав головний юрист міськради Олександр Рачков, пов'язаний із «Батьківщиною», а фірма депутата від «УКРОПу» Сергія Балицького почала успішно вигравати тендери на проведення ремонтів у місті. 

Натомість нелояльні до нової більшості депутати дещо «постраждали». Так Павло Данильчук і Алла Надточій позбулися посад голів депутатських комісій. Андрію Покровському довелося конфліктувати із міською владою через парковку його розважального центру «Промінь». 

Також у квітні 2017-го переформатували виконком міськради, звідки прибрали представників «Солідарності» та «Народного контролю». Їх замінили на значно лояльніших до нової більшості представників громадських організацій та спілок учасників АТО. 

Пайові внески забудовників

Природно, що однією із найбільших галузей господарства в місті є будівництво. Не виняток і Луцьк, де саме «будівельні» рішення міської ради стосуються значних сум коштів. Це зокрема розмір пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Простіше кажучи, ті, хто будує щось у місті, «скидаються» у міський бюджет, щоб підтримати розбудову інфраструктури, наприклад, нових шкіл для дітей, чиї батьки куплять квартири у нових будинках.

Під час 23-ої сесії міської ради у квітні 2017-го більшість депутатів погодилися підняти ставку пайової участі в місті до 3% від загальної вартості будівництва для багатоквартирних будинків, промислових об'єктів, паркінгів, а для нових заправок — взагалі 10%.

Тим не менш, не завжди забудовники платять саме стільки, бо дуже часто розмір пайової участі зменшують за роботи, які виконали за межами земельної ділянки, відведеної для будівництва. Наприклад, за будівництво житлового комплексу на вулиці Глушець, 40 у Луцьку ПрАТ «Луцьксантехмонтаж №536» мала «скинутися» в бюджет на 3,9 мільйона гривень. Проте, міська рада у вересні 2019-го зменшила їм розмір пайової участі на 973 тисячі гривень за те, що забудовник влаштував систему зовнішнього освітлення поряд із ЖК, водопровід, нову каналізаційно-насосну станцію та колектор, які належать місту та можуть служити не тільки для мешканців цього будинку.

Саме ця деталь і викликає найбільше суперечок у сесійній залі. Частина депутатів Луцької міськради вважає, що навіть коли забудовники вкладать гроші у територію і комунікації навколо новобудови, вони таким чином збільшують її привабливість, а відповідно і попит на квартири чи оренду приміщень.

Наприклад, одне із рішень щодо зменшення пайового внеску Луцька місцева прокуратура успішно оскаржила в суді. Йдеться про «Луцький домобудівельний комбінат». Підприємство оновило парк на розі вулиць Конякіна та Гордіюк в рамках додаткової угоди із міською радою. За це їм дозволили сплатити на мільйон менше.

Ще один показовий приклад, який викликав бурхливе обговорення: зменшення пайової участі в рамках реконструкції готелю «Zaleski» на вулиці Кривий Вал, 39 (нині «Noble Boutique Hotel»). Її хотіли зменшити на 820 тисяч гривень як компенсацію за облаштування тротуару і підпірної стінки біля готелю. Додало гостроти те, що власники готелю пов'язані із лідером партії «УКРОП» Ігорем Палицею, який впливає на більшість у раді. 

У підсумку рішення із дещо меншою сумою 680 тисяч підтримали більшість «укропівців», «Батьківщина», колишні «радикали», Олександр Козлюк, Євгеній Ткачук та Микола Яручик. Були проти або не голосували «Народний контроль», «Самопоміч», «Свобода». 

голосування

Серед їх основних аргументів те, що поліпшення в рамках реконструкції безпосередньо стосуються готелю і збільшують його привабливість, а депутатам не надали достатньо часу, аби пересвідчитися, що бруківку вкладали саме за рахунок забудовника. Натомість депутат із «Батьківщини» Андрій Козюра, який досить часто захищає інтереси забудовників, звинуватив колег-критиків у тому, що вони в своєму житті «собачої будки не збудували», тому, мовляв, не мають морального права на критику.

У підсумку, більшість таки назбирала 24 голоси, щоб проголосувати за це рішення. 

Проте не завжди Луцька міська рада підтримує зменшення пайових внесків, що лише підтверджує певну суб'єктивність оцінки вкладу різних забудовників в розвиток міста. Так, наприклад, на сесії 24 грудня 2019-го більшість депутатів взагалі не підтримали зменшення пайової участі для ТОВ «ХК «Єврохолдінг», яке будує один ЖК «Яровиця» у центрі міста. Як зазначив лідер найбільшої фракції «УКРОП» Ігор Поліщук, забудовники не подбали про транспортну інфраструктуру.

«Це, зокрема, рух транспорту. Адже перш ніж будувати житловий комплекс на 800 квартир, забудовник мав би вирішити транспортне питання. На вулиці Яровиця неможливо вже проїхати, а введення комплексу в експлуатацію призведе до транспортного колапсу, тому забудовнику потрібно вирішувати це питання», — заявив Поліщук. 

Багатоповерхівки замість теплиць

теплиці
Схема інтернет-видання «Волинь24»

Ще одне показове голосування стосується не готових забудов, а самого виділення землі під них. Через один із таких випадків у сесійній залі буквально відбувалося протистояння. Йдеться про дві земельні ділянки на вулиці Рівненській, 119 та Вороніхіна, 37 у Луцьку.

На першій були розташовані теплиці комунального підприємства «Парки та сквери Луцька», яке мало податковий борг близько мільйона гривень. Щоб його повернути, вирішили провести аукціон і теплиці продати. На цьому аукціоні перемогло ТОВ «Житловий квартал», пов'язане із депутатом міської ради Сергієм Булою та заступником міського голови Костянтином Петрочуком.

Скріншот інтернет-видання «Волинь24»
Скріншот інтернет-видання «Волинь24»

Проте компанії були потрібні не самі теплиці, а земля, яка знаходиться під ними. А це більше двох гектарів. Справа у тому, що власник нерухомого майна (в даному випадку теплиць) має першочергове право на оренду землі під ними. При цьому майно на цій землі не становило великої цінності, тому на аукціоні по суті «купували» можливість забудови землі. На це і звертали увагу опозиційні депутати.

Тому 28 лютого 2018-го року вони разом із громадськими активістами блокували роботу сесії, щоб не допустити зміни цільового призначення цих ділянок і надання їх в оренду для ТОВ «Житловий квартал». Протистояння було настільки жорстким, що доходило до фізичних сутичок. 

 Тим не менш, близько опівночі, вже 1 березня, рішення таки прийняли. «За» традиційно проголосували «укропівці», троє ексрадикалів, троє депутатів із «Батьківщини», Олександр Козлюк та Євгеній Ткачук. Із опозиційних депутатів дочекалися голосування в залі лише представники «Самопомочі». 

житловий квартал

У листопаді 2018-го міська рада погодилася надати дозвіл «Житловому кварталу» на розроблення проєкту землеустрою для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків на цій ділянці. А вже у листопаді 2019-го виконком міської ради підтримав коригування детального плану території, що передбачає тут будівництво десятиповерхівок із підземними паркінгами. За кілька місяців таке рішення міськвиконкому дві інстанції судів визнали незаконним та таким, що суперечить законодавству і державним будівельним нормам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «НАВЕСТИ ПОРЯДОК»: ДЛЯ ЧОГО ЛУЦЬКУ БУДІВЕЛЬНИЙ МОРАТОРІЙ І ЧИ ДОПОМОЖЕ ВІН

«Базарні пристрасті»

Ще одна тема, яка була на вустах у багатьох лучан — можливе перенесення Центрального ринку. Вперше це спробували зробити у 2009-ому. Багато років головним «господарем» тут була Волинська облспоживспілка, якій вдавалося відстоювати право оренди більшої частини ринку. Лише в цьому скликанні подолати її опір, схоже, вдалося.

Так, у січні 2018-го року більшість депутатів підтримали створення КП «Луцькі ринки» — своєрідного конкурента спілки, який теж міг би орендувати територію на ринку і передавати в суборенду безпосередньо підприємцям. 

Питання приймали зі значними дискусіями. Наприклад, депутат Павло Данильчук заявив про непрозорість його винесення на сесію ради без належного обговорення із підприємцями. Та рішення вдалося прийняти за рахунок голосів традиційної більшості з «укропіцівців», «Батьківщини» та вихідців із «Солідарності» і «Радикальної партії». Після відхилення пропозицій Данильчука вдосконалити проєкт утрималися при голосуванні «Народний контроль», «Самопоміч» та «Свобода». 

ринок

Натомість щодо припинення договору із облспоживспілкою на найбільшу частину ринку (2,2 гектара) депутати були значно одностайніші. Його підтримали 35 депутатів, включно із представниками кожної із фракцій ради. Це можна пояснити тим, що після близько десяти років періодичного протистояння практично всі фракції та політичні групи були проти продовження господарювання облспоживспілки на ринку. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ: ЩО БУДЕ ІЗ ЦЕНТРАЛЬНИМ РИНКОМ У ЛУЦЬКУ

(Не) продати «Освіту»

Оскільки Луцька міська рада володіє нерухомістю, частину із неї депутати вирішують продати. Саме через спробу виселити книгарню «Освіта» на проспекті Волі, 8 та згодом продати приміщення розгорнулася гостра дискусія у серпні 2018-го року. 

«Освіта» — ймовірно найстаріша книгарня Луцька у центрі міста, яку частина депутатів вважає духовною спадщиною. Ще ця книгарня особлива тим, що її засновником є Волинська ОДА, тобто фактично держава. Отож на сесії Луцької міськради 29 серпня Павло Данильчук, Микола Федік, Юлія Вусенко та інші депутати публічно виступили проти виселення книгарні. Їх підтримали волинські письменники Володимир Лис та Надія Гуменюк. Особливий статус книгарні передбачав для неї і пільговий тариф оренди приміщення за одну гривню. За словами директорки, за комерційним тарифом вони орендувати приміщення не можуть

Однак більшості вдалося таки знайти потрібні 23 голоси на підтримку рішення. Приміщення хотіли продати, а саму книгарню переселити на проспект Перемоги, 14. Проте згодом рішення скасували в суді. Господарський суд Волинської області, а потім і Північно-Західний апеляційний господарський суд постановили, що воно незаконне, бо відчужувати приміщення, в яких перебувають книгарні, засновані органами держвлади та місцевого самоврядування, заборонено. 

книгарня

Проте навіть після рішення суду Луцькрада не відмовилась від ідеї продати «Освіту». В рамках виконання програми економічного і соціального розвитку Луцької міської територіальної громади на 2020 рік, планують залучити кошти від продажу різної нерухомості, в тому числі приміщення цієї книгарні. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВЕЛИКИЙ РОЗПРОДАЖ: ЧИ ЗАЛИШИТЬСЯ У ЦЕНТРІ ЛУЦЬКА ОСТАННЯ КОМУНАЛЬНА КНИГАРНЯ

(Не)монобільшість

Голосування, які ми описали в цій частині матеріалу, чітко показують більшість у Луцькій міськраді, яка практично одностайно голосує за ініціативи керівництва. Це найбільша фракція «УКРОП», «Батьківщина», колишні представники «Радикальної партії» та частина «Солідарності». 

Це і не дивно, адже кожна із цих груп має своїх представників на різних посадах у Луцькій міськраді, наприклад, секретар ради Григорій Пустовіт («Батьківщина»), радник міського голови Ігор Поліщук («УКРОП»), заступник міського голови Костянтин Петрочук (вийшов із «радикалів»), голова «земельної» комісії міськради Олександр Козлюк (вийшов із «Соліданості»). 

Разом їм вдається зібрати 23-24 голоси в сесійній залі, чого достатньо, щоб прийняти будь-яке рішення. Тому, попри жорсткі дискусії та критику, за останні майже два роки у сесійній залі не «провалили» жодного голосування, важливого для керівництва ради та пов'язаних із нею груп впливу. 

У наступних частинах цього циклу ми проаналізуємо те, які депутати підтримували умовно реформаторські ініціативи ради, а також голосували за політичні звернення щодо земельної, медичної та виборчої реформ, прав ЛГБТ тощо.

Щоб самостійно проаналізувати конкретні голосування та різноманітні політики Луцької міської ради, рекомендуємо користуватися ресурсом lutsk.rada4you.org