Народний депутат Вячеслав Рубльов відзначився у цьому скликанні доволі хорошою дисципліною роботи у Верховній Раді, великою кількістю поданих законопроєктів та зустрічей із виборцями. Серед мінусів його роботи: мала кількість депутатських запитів, нечасті виступи на пленарних засіданнях, а також використання популізму.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» продовжує цикл матеріалів про ефективність нардепів з Волині за майже два роки роботи. Ми розробили власну методологію оцінки та систему балів, щоб визначити, наскільки ефективно працював кожен із представників Волині у Верховній Раді, а також порівняти їх результати між собою.
Оцінюємо роботу шести нардепів: мажоритарників Ігоря Гузя (виборчий округ №19), Степана Івахіва (виборчий округ №21), Ірини Констанкевич (виборчий округ №23), Ігоря Палиці (виборчий округ №22), Вячеслава Рубльова (виборчий округ №20) та представника «Слуги народу» Валерія Стернійчука.
Період аналізу — з 29 серпня 2019 року (початок нового скликання) до 27 липня 2021 року, коли ми зібрали дані для аналізу.
У попередніх матеріалах проаналізували роботу представника 19-го виборчого округу Ігоря Гузя, представника 21-го виборчого округу Степана Івахіва, представниці округу №23 Ірини Констанкевич та мажоритарника від Луцька (№22) Ігоря Палиці.
Цей матеріал про роботу мажоритарника від округу №20 Вячеслава Рубльова із фракції «Слуга народу».
Вячеслав Рубльов: непогане відвідування і проєктна діяльність, але пасивність на засіданнях та популізм – 6,7 бала
Відвідування пленарних засідань — 9,7/10
Вячеслав Рубльов відвідав 183 із 210 пленарних засідань у цьому скликанні за даними електронної реєстрації на сайті Верховної Ради. Це відповідно 87% засідань. Ми допускаємо пропуск 10% засідань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо. Тому нардеп отримує 9,7 бала.
Участь у голосуваннях — 7,9/10
Загалом у цьому скликанні народні депутати вже голосували 8554 рази. Із них Вячеслав Рубльов взяв участь у 5891 голосуванні, тобто 69%. Ми допускаємо пропуск 10% голосувань нардепами через відрядження, накладання графіків, хворобу тощо. Тому загалом нардеп отримує 7,9 бала.
Відвідування засідань комітетів — 7,9/10
У цьому скликанні було 82 засідання комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Із них Вячеслав Рубльов пропустив без вказаної причини 17, тобто 21%, за що отримує 7,9 бала.
Кількість зареєстрованих проєктів законів та постанов — 10/10
Вячеслав Рубльов був доволі продуктивним щодо співавторства у поданні законопроєктів і постанов. Загалом він став співавтором 71 проєкту, що значно більше за наш «ідеальний» показник. 11 із них вже набули чинності. Проте цей показник ми не враховуємо в оцінці, адже різні нардепи мають не однакові шанси на те, що їх ініціативи будуть прийняті більшістю у ВРУ.
Також читачам варто розуміти, що не кожен співавтор проєкту закону чи постанови реально доклався до їх написання. Співавторство швидше показує підтримку проєкту за замовчуванням. Тим не менш, всі співавтори формально рівні, а активність нардепів щодо виступів для просування законопроєктів ми врахували в наступному критерії.
До ТОП-5 тем проєктів співавторства Рубльова увійшли: право і регламент — 19, місцеве самоврядування — 9, екологія — 7, бізнес і податки — 7, містобудування — 6.
Подання поправок до законопроєктів — 5,1/10
Натомість нардеп був дещо менш продуктивним щодо подання попоправок до законопроєктів. За два роки Рубльов подав 88 поправок, проте лише до п’яти проєктів. Це посередній результат на фоні інших нардепів, в тому числі із Волині. Тому за це він отримує 5,1 бала.
Найбільше поправок Рублов подав до держбюджету на 2021 рік (39) та у законопроєкт щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу (28).
Кількість виступів на засіданнях — 1,1/10
Чи не найбільш пасивним Вячеслав Рубльов був щодо виступів на пленарних засіданнях ВРУ. За майже два роки він виступав лише п’ять разів: чотири із місця та один раз — із трибуни. Це доволі низький показник, тому Рублів отримує 1,1 бала.
Кількість депутатських запитів — 3,9/10
У цьому скликанні Вячеслав Рубльов подав 17 депутатських запитів до різних органів. Найбільше із них стосувались питань інфраструктури, вирішення проблем місцевого самоврядування, питань тарифів. Це 3% він нашого «ідеального» показника, тому Рубльов отримує 3,9 бала.
Глобальність тематики запитів — 6,9/10
Хоча за цим показником Рубльов показав себе дещо краще, ніж попередні мажоритарники, у нього теж є проблеми із фокусом на локальних проблемах, тобто проблемах, якими мають займатися органи місцевого самоврядування або територіальні підрозділи органів держвлади.
Ми допускаємо, що іноді вирішити проблеми на місцях справді не можна без нардепа, проте таких тем у депутатських запитах має бути не більше 10%. Натомість Вячеслав Рубльов 7 із 17 запитів присвятив дуже локальним проблемам. Наприклад, він звернувся до правоохоронних органів щодо можливої екологічної небезпеки підприємства «Пан Курчак», пов’язаного із його головним опонентом на парламентських виборах 2019 року Сергієм Мартиняком.
Ми вважаємо, що народні депутати повинні працювати над вирішенням більш глобальних проблем, які стосуються більшої частини суспільства. Тому Рубльов отримує 6,9 бала за цим показником.
Контакт із виборцями — 10/10
Із підтримкою контакту з виборями у нардепа Вячеслава Рубльова все дуже добре. Він регулярно звітує у соцмережах про участь у різних заходах, де так чи інакше спілкується із виборцями. Частина таких заходів — «перерізання стрічок» чи свята, а не класичні звіти, проте це теж своєрідна форма спілкування, де виборці можуть донести нардепу свою думку і звернутися із своїми проблемами. У цьому аспекті Рубльов отримує максимальний бал.
Рівень популізму — 4/10
Якщо ж розглядати його роботу з точки зору популізму, Рубльов мав всі типові для нардепів-мажоритарників проблеми.
По-перше, нардеп регулярно перерізав стрічки на різних об’єктах і «звітував» у соцмережах про надходження в округ субвенції на соціально-економічний розвиток. Хоча немає нічого поганого у тому, що нардепи беруть участь в урочистостях чи «інформують громадськість», комунікаційники Рубльова і він сам у виступах подавали це таким чином, ніби виділення коштів — його заслуга.
Тим не менш, нардепи не мають офіційного впливу на розподіл більшості видатків із бюджетів, а також не повинні витрачати на це час відповідно до визначених законом обов’язків. Тому якщо ваш нардеп хвалиться перед виборцями про те, скільки коштів «вибив для округу» — це популізм. І саме так регулярно робив Вячеслав Рубльов.
По-друге, нардеп піарився і на коштах фонду свого соратника Ігоря Палиці «Тільки разом». Так, він кілька разів навіть вручав подарунки дітям від імені фонду. Проблема у тому, що команда Ігоря Палиці та Вячеслав Рубльов як його соратник, активно використовують емблему і репутацію фонду «Тільки разом» під час виборів для досягнення своїх політичних цілей. Фактично вони мотивують виборців голосувати за себе не через результати роботи, а через приватні кошти, витрачені на подарунки.
По-третє, Вячеслав Рубльов, як і інші волинські мажоритарники із «За Майбутнє», балотувався у Волинську облраду, а потім відмовився від мандата. Таким чином він ввів у оману виборців, адже голоси, віддані за Рубльова фактично «дісталися» іншим людям. Ймовірно, він навіть не збирався ставати депутатом облради, коли висував свою кандидатуру.
За кожен із типів популізму Рубльов втрачає по два бали.
Як ми рахували та виставляли бали
Такі критерії для оцінки роботи нардепів ми обрали на основі наявної у публічному доступі інформації, а також обов’язків і повноважень народних депутатів, визначених законом. При цьому ми відкинули такі маніпулятивні критерії, як «кількість заведених грошей в округ», кількість прийнятих законопроєктів, кількість згадок у медіа чи ефірів на телебаченні. Тут результат може залежати не стільки від самого нардепа, як він фінансових можливостей його тіньових спонсорів, статків політика, неформальних зв’язків чи партійної приналежності. Тому в цьому народні депутати з Волині можуть бути не в рівних умовах.
Детальніше про критерії:
Відвідування пленарних засідань ВРУ та участь у голосуваннях
Один із перших критеріїв — те, як народні депутати «ходять на роботу». Вони отримують зарплату за кошти платників податків, а їх робота чітко регламентована законом. Одна із форм роботи народних депутатів — пленарні засідання, на яких ефективний народний депутат повинен бути присутній.
У цьому аналізі ми врахували не тільки дані електронної реєстрації нардепів, адже цей показник можна обійти. Щоб це зробити, окремі нардепи могли реєструватися зранку на засідання, а потім «іти по справам», або навіть віддавати свою картку колегам. Тому ми оцінювали також відсоток усіх голосувань, у яких брали участь нардепи. Суттєва різниця між цими показниками якраз показує «хитрунів», які реєструються на засіданнях, проте насправді не працюють ефективно.
Ідеальний результат: електронна реєстрація на 90% засідань і участь у 90% голосувань у цьому скликанні. Ми допускаємо 10% пропусків через хворобу, неузгодженість графіків, технічні проблеми тощо.
Відвідування засідань свого комітету
Ще одна форма роботи нардепів — у профільному комітеті. Тут розглядають, обговорюють та доопрацьовують законопроєкти. Також це майданчик для більш глибоких і тематичних дискусій, ніж на пленарних засіданнях ВРУ.
Ідеальний результат: відвідування 100% засідань, крім зафіксованих пропусків через відрядження або хворобу.
Кількість підготовлених проєктів законів та постанов
Народні депутати — передусім законотворці, адже вони формують Верховну Раду — головний законодавчий орган країни. Тому ефективні народні депутати повинні активно користуватися правом законодавчої ініціативи.
Ідеальний результат: 22 проєкти законів та постанов (з розрахунку один проєкт на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість поправок та законопроєктів, до яких подані поправки
Окрім подання законопроєктів, народні депутати можуть подавати поправки до тих, які знаходяться на розгляді. Це також значна частина роботи народного депутата і за допомогою правок можна докорінно змінити зміст законопроєкту. Ефективний народний депутат повинен користуватися цим інструментом.
Тут варто враховувати і кількість законопроєктів, до яких депутати подали правки, і кількість самих правок. Це важливо, адже були випадки, коли нардепи з Волині подавали до одного законопроєкту від однієї до 111 поправок.
Ідеальний результат: подані поправки до 22 законопроєктів (з розрахунку один доопрацьований законопроєкт на місяць) та подано 110 поправок загалом (по п’ять на місяць). В результаті середнє арифметичне цих двох показників.
Кількість виступів народного депутата на пленарних засіданнях
Проєкти законів та постанов, а також інші проблеми варто обговорювати, в тому числі на пленарних засіданнях Верховної Ради, адже вона є одним із головних дискусійних майданчиків країни. Ефективний народний депутат повинен мати власну позицію із певних питань та висловлювати її.
Ідеальний результат: 44 виступи з місця або з трибуни (з розрахунку два виступи на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Кількість депутатських запитів
Ще один інструмент впливу народних депутатів — депутатські запити. Вони можуть допомогти зібрати інформацію, вплинути на певні органи влади, вирішити певну проблему.
Ідеальний результат: 44 запити (з розрахунку два запити на місяць із вересня 2019 року, коли почала працювати ВРУ нинішнього скликання).
Відповідність тем запитів глобальним проблемам
Ми вважаємо, що народні депутати повинні займатися вирішенням проблем, які стосуються значної частки «народу». Натомість для вирішення проблем окремих громад, окремих людей чи підприємств є інші інституції, зокрема органи місцевого самоврядування та місцеві депутати, які також мають відповідні повноваження. Тому надмірне зосередження депутатських запитів на локальних проблемах призводить до марнування часу народного депутата та його команди. Якщо ж без нардепа локальні проблеми не вирішуються, це теж системна проблема, яку треба усувати.
Ідеальний результат: 90% запитів прямо стосуються більше, ніж однієї громади, однієї людини чи одного підприємства. Ми допускаємо 10% запитів на локальні теми, у тих випадках, коли відповідальні органи на місцях не справляються і гостро потрібна підтримка народного депутата.
Контакт із виборцями
Народні депутати, незалежно, «списочники» чи «мажоритарники», повинні «чути людей» і для цього зустрічатися із виборцями публічно. Для цього аналізу ми не обмежувалися прийомами виборців, бо традиційні засідання у кабінетах можуть не відповідати іміджу частини політиків. Для нас важливий будь-який контакт із виборцями: онлайн чи офлайн, на вулиці чи на формалізованому засіданні.
Найкращий спосіб відслідкувати такі заходи — через публікації у ЗМІ та соціальних мережах, що ми і зробили. Ми можемо не знати про зустрічі, які ніхто не висвітлив, проте нардепи повинні бути зацікавлені у публічності.
Ідеальний результат: участь у 44 публічних заходах нардепа чи його помічників та «простих» виборців (крім чиновників та політиків), які висвітлили у ЗМІ або на сторінках нардепів у соціальних мережах (два заходи на місяць з вересня 2019 року).
Популізм
Одна із хвороб дуже публічних народних депутатів — популізм, який може мати різні прояви. Один із найпоширеніших на Волині — присвоєння народними депутатами собі заслуг у виділенні для громад округу субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Ще одна — вигадування чи перекручування фактів під час виступів або ефірів на телебаченні. Ці та інші випадки ми узагальнюємо критерієм «рівень популізму».
Ідеальний результат: відсутність випадків показового перерізання стрічок на бюджетних об’єктах, піару на субвенції «соцеконому», державних програмах чи коштах благодійних фондів, відсутність зловживання статусом народного депутата для політичних маніпуляцій, відсутність зафіксованих маніпуляцій інформацією у публічних виступах. За кожен тип використання популізму — мінус два бали.
Матеріал підготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy
