На місцевих виборах 2020 року на посади очільників 11 міст на Волині претендувало 85 кандидатів. З них лише 31 прозвітувався про фінансування своїх виборчих кампаній. Це – 36%. Загалом вони витратили на вибори 4,8 мільйона гривень. Чиї кампанії були найдорожчі?
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив фінансові звіти кандидатів в мери міст регіону на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року і уклав рейтинг десяти найдорожчих кампаній.
Про витрати на свої кампанії найкраще відзвітувалися кандидати в мери Ковеля, Луцька, Володимира-Волинського, Ківерців та Рожища. Менше звітів подали у Камені-Каширському, Устилузі, Нововолинську. Жоден кандидат з тих, які балотувались до Любомльської, Горохівської та Берестечківської міських рад, зі слів голів виборчих комісій, звітів не надали.
Ті, ж, хто відкривав виборчі фонди і звітував про них перед ТВК, витратили на те, щоб сподобатись електорату понад 4 мільйони 802 тисячі гривень.
Отож, ТОП-10 найдорожчих виборчих кампаній кандидатів в мери міст Волині на виборах 2020 року виглядає так:
Впевнена першість у переможця виборів у Луцьку Ігоря Поліщука («За Майбутнє») – 2,7 мільйона гривень. Його кампанія була насичена найрізноманітнішими видами агітації, тож першість – закономірна. Минуло вже кілька місяців з дня виборів, але хто профінансував таку дорогу кампанію і досі не відомо. Офіційно, судячи з виборчого звіту, її повністю профінансувала Волинська обласна організація політичної партії «За Майбутнє», однак звідки ці кошти у партосередку можна побачити лише з щоквартальних фінансових звітів партії, які вона має подавати до Національного агентства з питань запобігання корупції. Однак у 2020 році вона подала такий звіт лише за перший квартал.
Друге місце із серйозним відставанням від лідера посів ще один кандидат у мери Луцька Роман Бондарук («Слуга народу») – 422 тисячі гривень. Понад 88% – це власні кошти кандидата, 49,9 тисяч пожертвував брат-адвокат Юрій Бондарук.
Третє місце у рейтингу – в учасника другого туру виборів мера Луцька самовисуванця Богдана Шиби. Його кампанія офіційно обійшлася у понад 358 тисяч гривень. Все це його особисті кошти.
Четверте місце посів багаторічний очільник шахтарського Нововолинська Віктор Сапожніков – 296 тисяч гривень. 90 тисяч з них – його власні кошти. Решту нібито пожертвували шестеро осіб.
П’яте місце у єдиної кандидатки в рейтингу – висуваниці «Батьківщини» в мери Луцька Ірини Чебелюк. Вартість її кампанії – майже 165 тисяч гривень. Із них власних коштів кандидатка вклала менше 14 тисяч. Все решта – добровільні пожертви п’яти людей.
Шосте місце у вічного кандидата з Володимира-Волинського Миколи Юнака («Слуга народу»), якому уже неодноразово не щастить ні на парламентських виборах, ні на виборах в мери. Його кампанія коштувала 112,5 тисяч гривень і все це повністю за власний рахунок.
Сьоме місце – це найдорожча виборча кампанія у Ковелі – самовисуванця Анатолія Корця (100 тисяч гривень). Теж повністю за власний рахунок.
Восьме та дев’яте місце розділили опоненти Миколи Юнака із Володимира-Волинського, самовисуванці Максим Клим’юк та Петро Саганюк. Кампанія першого – майже 77 тисяч гривень переважно за власний рахунок, другого – понд 66 тисяч гривень, теж із власної кишені.
Замикає десятку ще один висуванець «Слуги народу», цього разу в Ковелі, – Олег Уніга. Його кампанія коштувала майже 60 тисяч гривень, також переважно з власної кишені.
Вартість виборчих кампаній решти кандидатів в мери дивіться в інфографіці нижче.
Якщо ж говорити про вартість кампаній усіх кандидатів в мери в розрізі міст, то Луцьк впевнений лідер – 3 мільйони 752 тисячі гривень. 378 тисяч 911 гривень офіційно витратили кандидати на посаду Ковельського міського голови. На третьому місці — Нововолинськ з 296 тисячами гривень і це фактично лише виборча кампанія Віктора Сапожнікова. Деякі партії, як от «За Майбутнє» у деяких містах фінансували виборчі своїх кандидатів із свого ж партійного виборчого фонду. Так було і з виборчою кампанією Бориса Карпуса в Нововолинську, тож вартість його кампанії із загального партійного звіту встановити неможливо.
Загалом 255 тисяч 947 гривень вклали у перегони охочі очолити Володимир-Волинський. Трохи більше 53 тисяч витратили на кампанії у Рожищі, ще менше у Ківерцях — 36 тисяч. Далі йдуть офіційні витрати кандидатів на посаду Камінь-Каширського міського голови — майже 17 тисяч і Устилуга — 13 тисяч гривень.
Найбільш затратними виявились кампанії кандидатів від партії «За Майбутнє» — 2 мільйони 765 тисяч. Друга позиція у самовисуванців — понад 1 мільйон гривень, третє місце за «слугами народу» — 651 тисяча 554 гривні, далі йдуть «Батьківщина», «Європейська Солідарність», Аграрна партія України, «Народний Рух України», «Об’єднання «Самопоміч» і Українська народна партія.
Закономірно, що 7 з 11 міських громад на Волині очолили кандидати від партії, яка вклалась найбільше — «За Майбутнє», дві громади дістались самовисуванцям і одна – «Слузі народу».
Координаторка Громадянської мережі ОПОРА на Волині Катерина Шарпата каже, що перевірити витрати партій і кандидатів на свої кампанії, притягнути до відповідальності тих, хто вказав у звітах неправдиву інформацію, або ж взагалі не відзвітував, складно через прогалини в законодавстві.
«Статті Виборчого кодексу України про відкриття виборчих фондів та подання проміжних і остаточних фінансових звітів про використання коштів виборчих фондів виписані таким чином, що їх можна трактувати по різному, що ми побачили і на практиці. Відкривати чи не відкривати виборчі фонди, подавати проміжні чи остаточні фінансові звіти, або ж просто повідомляти виборчі комісії про витрачання чи не витрачання коштів з фондів чи відсутність відповідних фондів, до якої територіальної виборчої комісії подавати фінзвіти – політичні партії та кандидати вирішували на власний розсуд.
Відповідно ми і побачили різноманітні варіанти, коли кандидати і партії відкривали кожен свій виборчий фонд або один, з якого фінансувалася кампанія і партії, і кандидата; коли кандидат відкривав виборчий фонд, але не витрачав з нього коштів; коли кандидат не відкривав виборчого фонду і повідомляв про це виборчу комісію; коли кандидат не відкривав виборчого фонду, але й виборчу комісію не повідомляв; коли обласний осередок партії, який висував кандидатів на всіх рівнях, відкривав виборчий фонд і при цьому фінансував кампанії кандидатів, висунутих на обласному, районному, міському, сільському рівнях; коли кандидат відкривав власний виборчий фонд і фінансував кампанію не свою особисто, а партії тощо.
Такі конфігурації стали можливими через відсутність обмежень, а, навпаки, за наявності деяких прогалин у виборчому законодавстві, які були виявлені уже в ході самої кампанії. Тому в частині виборчих фондів кандидатів і партій Виборчий кодекс однозначно потребує удосконалення з метою уникнення різного трактування суб’єктами виборчого процесу, конкретизації в частині подання остаточних та фінансових звітів, здійснення їх аналізу, а також встановлення адекватної відповідальності за не подання фінансових звітів чи повідомлення у звітах неповної чи недостовірної інформації».
Нагадаємо, раніше «Сила правди» проаналізувала виборчі фінансові звіти і порахувала скільки офіційно коштували партіям вибори до Волинської обласної ради, Луцької міської ради, а також виборчі кампанії кандидатів в мери Луцька, Ковеля та окремі кампанії кандидатів у депутати. Загалом вибори до основних рад кандидатам і партіям на Волині офіційно обійшлися у 13,68 мільйона гривень.
