Восени 2020-го українці обрали нову місцеву владу. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» висвітлював перебіг виборів на Волині та приділив увагу окремим його аспектам, як от дотримання партіями гендерних квот, прозорість фінансування кампаній та медіаграмотність виборців.
В рамках реалізованого за підтримки Internews проєкту Центр журналістських розслідувань «Сила правди» підготував 66 інформаційних та аналітичних матеріалів та 120 досьє персоналій торішніх виборів. Отож, підбиваємо підсумки у цьому матеріалі.
До дня Х
На початку виборчого процесу «Сила правди» дослідила як територіальні виборчі комісії розподілили область та місто Луцьк на виборчі округи та запитала у політичних партій звідки вони збираються брати кошти на свої кампанії.
Ближче до середини вересня 2020 року стартували форуми та партійні з’їзди, на яких висували кандидатів на вибори. «Сила правди» відвідала 11 таких заходів. Спокійно минули конференції «Свідомих», «Свободи», «Голосу», «Батьківщини», Народного руху України, «Європейської Солідарності», «ЕкоПартії Берези» та «Перемоги Пальчевського», а от представники «Опозиційної платформи – За життя» заховалися від ЗМІ, а «Слуга народу» не пустила журналістів, через карантин.
Упродовж двох місяців напередодні виборів «Сила правди» моніторила волинську друковану пресу та підрахувала скільки ж коштує агітація кандидатам. Оприлюднили розцінки на агітацію на волинських телеканалах та радіо, у газетах, та скільки їм взагалі довелося викласти за реєстрацію виборчих списків. Крім того, вивчала наскільки чесно та добросовісно волинські газети маркують політичну рекламу та агітацію напередодні виборів. Журналісти перечитали майже всі випуски волинських районок, аби дізнатися, що ж пишуть про кандидатів у друкованій пресі і чи маркують матеріали з ознаками замовності як рекламні. І перший, і другий, і третій, та й четвертий випуски моніторингу показали невтішну статистику.
У жовтні всі обговорювали списки кандидатів на посади мерів Луцька, Любомля, Ковеля, Володимира-Волинського, Нововолинська, Рожища, Каменя-Каширського, Ківерців, Горохова, Устилуга, Берестечка, а потім як дві партії у Нововолинську не дотрималися гендерних квот. Адже, за новим Виборчим кодексом, у кожній п’ятірці виборчого списку партії мало бути троє представників однієї статі й двоє іншої. Проте на етапі реєстрації кандидатів стало ясно — виконати нову умову змогли не всі. Тим часом Волинська обласна ТВК пояснювала, чому реєструвала гендерно розбалансовані списки. Не дуже склалося з гендерними квотами і в Ковелі. Були зауваження і до партійних списків у Луцьку та до деяких райрад.
Згодом стало відомо, що у Луцьку кандидати в мери зайняли 140 білбордів своїми обличчями, а деяка агітація була без вихідних даних. Напередодні виборів «За Майбутнє» вирішило попіаритися на зборі підписів за відставку міністра охорони здоров’я. На той момент вже були відомі остаточні списки кандидатів в депутати Луцької міськради та хто вирішив балотуватися під стягами новоствореної політсили «За Майбутнє».
За кілька днів до виборів стали відомі дані з проміжних фінансових звітів кандидатів в мери Луцька. Потім був день голосування у нових для усіх умовах карантину, низька явка і прихована агітація від окремих партій. Згодом, до речі, «Сила правди» дослідила, що приховану агітацію партії «За Майбутнє» найімовірніше організовували одні й ті самі люди, що і офіційну.
Ніч підрахунку голосів на деяких дільницях була дуже довгою і складною, через складність підбиття підсумків при нинішній системі. І подекуди тривала 13 годин.
Після дня Х
За підсумками виборів у всіх великих містах області – Ковелі, Нововолинську та Володимирі-Волинському – перемогли висуванці партії «За Майбутнє». Доля Луцька вирішувалась у другому турі.
15 листопада, як і 25 жовтня, не обійшлося без прихованої агітації. Сам же процес підрахунку голосів відбувся значно швидше і вже увечері став відомий лідер. «Сила правди» проаналізувала результати виборів другого туру виборів мера на усіх дільницях громади. Так само зробили і з результатами голосування за політичні партії та уклали електоральну карту міста.
Підсумки виборів до Волинської обласної ради встановлювали дуже довго. А коли нарешті встановили, то стало відомо що аж 22% обраних депутатів відмовилися від належних їм мандатів з різних причин. Наприкінці листопада відбулися перші сесії Волинської обласної ради та Луцької міської ради.
Для «Сили правди» вибори закінчилися значно пізніше, ніж для виборців, кандидатів і депутатів. У наступні тижні редакція зібрала та здійснила глибоке дослідження фінансових звітів політичних партій та кандидатів на місцевих виборах, якого на Волині ще ніколи не робили.
На початку грудня стало відомо, що кандидати в мери Луцька офіційно витратили на свої кампанії понад 3,7 мільйона гривень. Обласні партійні осередки на виборах до обласної ради (а дехто і до всіх інших) офіційно витратили майже сім мільйонів гривень. Значно скромніші бюджети були у кандидатів в мери Ковеля. Близько 1,1 мільйона гривень витратили політичні сили на кампанію до Луцької міськради. Також на місцевих виборах 2020 року на Волині 16 кандидатів в депутати рад різних рівнів відкривали окремі від партій виборчі фонди. На свої кампанії вони витратили понад 228 тисяч гривень.
Загалом же, за дослідженням «Сили правди» фінансових звітів на виборах до обласної, районних та міських рад, політичні сили і кандидати офіційно витратили 13,68 мільйона гривень. Але якість звітування партій та кандидатів про витрачені на вибори кошти бажає кращого.
Якщо ж говорити про вартість кампаній кандидатів в мери, то тут безумовний лідер нинішній мер Луцька Ігор Поліщук. Його кампанія коштувала більше, ніж усіх інших кандидатів разом.
Після виборів «Сила правди» також підготувала докладні досьє на усіх 42 новообраних депутатів Луцької міської та 64 депутатів Волинської обласної ради, а також усіх міських голів регіону. Їх можна почитати у рубриці «Досьє».
